Аналізуємо підсумки 1177-го дня війни в Україні.
Що відбувається у Стамбулі?
Сьогодні настав день, коли Україна та Росія мали розпочати прямі переговори, запропоновані минулого тижня Путіним.
Ще вчора росіяни озвучили склад своєї делегації. У ній очікувано не було Путіна. Очолив же делегацію той самий, хто їй керував навесні 2022 року – колишній міністр культури, а нині голова Спілки письменників Росії Володимир Мединський.
Це був явний посил, що переговори, на думку Москви, мають базуватись на вже опрацьованому проекті угоди, який було підготовлено три роки тому у Стамбулі, але так і не затверджено.
Також до складу делегації увійшов заступник глави МЗС Галузін, заступник міністра оборони Фомін (теж був на переговорах у Стамбулі у березні 2022 року) та керівник російської військової розвідки (колишній ГРУ, нині Головне управління Генштабу) Костюков.
Щодо Путіна, то Пєсков заявив, що він не поїде до Туреччини і найближчими днями теж.
Російська делегація прибула до Стамбула з раннього ранку і почала чекати на українську. Але Київ не поспішав із явкою. Лише ближче до полудня Зеленський прилетів до Анкари та розкритикував рівень російських посланців, назвавши його "бутафорським" (у МЗС Росії його за це назвали "клоуном"). І заявив, що поки що не вирішив, чи братиме Україна участь у цих переговорах - оскільки не прибув ні Путін, як того вимагав Зеленський, ні чиновники хоча б міністерського рангу.
Визначитись президент пообіцяв після зустрічі з Ердоганом, яка тривала понад три години. Після закінчення Зеленський вирішив відправити на переговори з росіянами міністра оборони Умерова. Нагадаємо, він уже брав участь у переговорах із росіянами у складі української делегації у березні 2022 року (тоді її очолював Арахамія).
Переговори в такий спосіб, якщо розпочнуться сьогодні, то вже ближче до вечора. Зеленський припустив, що можуть пройти (чи продовжитися) і завтра. До речі, у п'ятницю до Туреччини планує прибути спецпредставник Трампа Стівен Уіткофф. Також там уже перебуває держсекретар Марко Рубіо, який прилетів до саміту міністрів НАТО в Анталії.
Переговорні позиції сторін залишаються поки що тими самими, що й учора.
Україна заявляє, що головне питання, що її цікавить, - це 30-денне перемир'я. Російські представники кажуть, що уповноважені обговорювати довгостроковий світ (тобто продовжувати логіку проекту Стамбульських угод весни 2022 року, до яких включено широке коло питань, від чисельності ЗСУ до відмови від НАТО та елементів "денацифікації").
При цьому Зеленський не відповів прямо на запитання, чи продовжуватиме Київ переговори, якщо РФ не погодиться на припинення вогню. Він повторив лише, що, на його думку, безперечне припинення вогню є першим кроком до світу.
Окремо варто зупинитись на Умерові. Міністр оборони – досить логічна кандидатура для переговорів із РФ.
По-перше, він уже має відповідний досвід. У березні 2022 року він був у складі української делегації на переговорах із Росією. Зустрічався 3 березня у Києві з бізнесменом Романом Абрамовичем (зустріч ця стала відома громадськості через публікації ЗМІ про те, що і Умеров, і Абрамович на ній були отруєні).
У російських пабликах поширювалася версія, що Умеров і Абрамович контактували досить багато і після цього, підтримуючи постійний зв'язок - одну з небагатьох ліній прямих контактів української та російської сторони під час війни.
Так чи інакше, але досвід спілкування з російськими представниками Умеров має. Крім того, в його особі спостерігається навіть деяка спадкоємність із переговорами 2022 року – російську делегацію зараз, як і три роки тому, очолює Мединський, а українську – член тодішньої делегації України Умеров.
По-друге, відіграють роль та особисті якості самого Умерова.
"Померов - дуже спокійна, м'яка людина, у всіх ситуаціях, яка воліє домовлятися, шукати компроміси, а не йти на пролом. Такий типаж східної людини, яка любить, щоб з усіма у нього були добрі стосунки. У колах близьких до Банкової вже давно говорили, що якщо колись почнуться переговори з РФ, то коли-небудь почнуться переговори з РФ. Тому що не буде шашкою махати, а спробує на конструктив вийти. Але, звичайно, всі ці його якості спрацюють тільки якщо буде політична установка від Зеленського виходити на домовленості. знає Умерова.
Які перспективи переговорів?
Відсутність у Стамбулі обох президентів говорить про те, що жодних попередніх рішень щодо України між Росією та США поки що не прийнято. А те, що Путін навряд чи приїде до Туреччини лише на вимогу Зеленського і європейців, які його підтримали, було зрозуміло відразу.
Зеленський і країни, що підтримують Київ, розкритикували Путіна за відмову приїжджати, а також за низький рівень російської делегації. Західні ЗМІ масово пишуть про те, що це "ляпас" і "приниження" на адресу Трампа, за що тепер він має ввести санкції проти РФ.
З цієї ж теми багато говорив на своїй прес-конференції після зустрічі з Ердоганом та Зеленським.
Він наголошував на «низькому рівні» російської делегації, протиставляючи її "високому представництву" делегації України, яка включала в себе і президента, і кількох міністрів, і голову Генштабу, і голову СБУ.
«Таким низьким рівнем делегації та своєю відмовою приїхати особисто Путін демонструє неповагу Трампу та Ердогану та своє небажання завершувати. А переговори він запропонував просто, щоб уникнути жорстких санкцій США. Тому Заходу потрібно зараз максимально натиснути на Путіна», - приблизно так можна сформулювати головну тезу Зеленського.
Втім, сам Трамп на даний момент по суті спростував, що сприймає те, що відбувається в Туреччині, як демарш з боку російського президента.
"Навіщо йому (Путін - Ред.) їхати, якщо я не їду?" - Заявив президент США.
Він також сказав, що не розчарований у рівні делегації РФ і що взагалі нічого не зважиться, доки він не зустрінеться з Путіним. "А зустрічатися доведеться - тому що дуже багато людей гине", - сказав Трамп.
Тобто з його оцінок поки не випливає, що він має намір вживати жорстких заходів впливу проти РФ. Виходячи з його слів, він все ще сподівається зустрітися з Путіним і "все вирішити".
При цьому в досить двозначному становищі опинився Зеленський, який з одного боку прибув до Туреччини, де не було ні Путіна, ні Трампа. З іншого боку - затримав майже цілий день переговори, розпочати які "негайно" закликав Трамп. І, якщо переговори проваляться, це зволікання і критика, на яку український президент піддав російську делегацію, ще навіть не вступивши з нею в контакт, можуть негативно позначитися на сприйнятті української позиції Трампом.
Що буде за підсумками переговорів?
Ми описували п'ять сценаріїв можливого розвитку подій у Стамбулі.
Перший – Путін приїжджає особисто. Або в Стамбул, або в одну з країн Перської затоки, де буде Трамп.
Другий – Путін не приїжджає, а Київ відмовляється спілкуватись із кимось іншим. Переговори зриваються так і не розпочавшись.
Третій – Путін не приїжджає, але Зеленський все одно надсилає українську делегацію на переговори з російською делегацією і вони підписують угоду про перемир'я.
Четвертий – Путін не приїжджає, але Зеленський надсилає українську делегацію на переговори з російською делегацією. Саме 15 травня про перемир'я не домовляються, але починається переговорний процес, під час якого сторони виходять на нову версію стамбульських угод.
П'ятий – Зеленський посилає українську делегацію на переговори з російською делегацією. Однак через несумісність позицій сторін переговори заходять у глухий кут (на першій або на наступних зустрічах) і діалог припиняється із взаємними звинуваченнями.
Наразі вже відомо, що Путін не приїхав. Делегацію очолив Мединський. Але Зеленський таки надіслав на переговори з ним українську делегацію на чолі з Умеровим.
Таким чином залишається вибір із третього, четвертого та п'ятого сценарію.
При цьому, однак, і перший сценарій поки що на 100% відкидати не варто, враховуючи сьогоднішні натяки Трампа, що все вирішиться на його зустрічі з Путіним. Приліт президента РФ до Туреччини на переговори з Зеленським бачиться вкрай малоймовірним (тим більше, що сам Зеленський сказав, що вже завтра відлітає з Ердоганом до Албанії, а в Кремлі заявили, що у планах Путін не має поїздки до Туреччини). А ось зустріч Путіна та Трампа в одній із країн Перської затоки, де зараз перебуває з візитом президент США, теоретично можлива. Але лише за умови, що Вашингтон та Москва погодили вже всі параметри своєї угоди. Про що поки що нічого невідомо.
Судячи з зовнішніх ознак залишаються різночитання за важливими моментами.
По-перше, немає згоди західних країн на зупинення постачання зброї Україні на період перемир'я (умова згоди РФ на 30-денне припинення вогню). По-друге, немає консенсусу щодо "плану Трампа", який охоплює великий спектр спірних питань як для України та ЄС (включаючи визнання американцями російського статусу Криму), так і для Росії (вимога передати американцям Запорізьку АЕС).
Чи є перспективи дійти згоди щодо цих пунктів – невідомо.
Поки що обидві сторони намагаються використати ситуацію з переговорами у своїх інтересах.
Українська влада прагне довести Трампу, що Київ виступає за мир і головну перешкоду це Путін, а тому потрібно постачати більше зброї та вводити максимально жорсткі санкції проти РФ.
Завдання Кремля демонструвати " готовність до переговорів ", ніж отримати нові санкції від США і зберегти діалог з Трампом (завдання мінімум). Або навіть домогтися того, що Трамп втомиться займатися Україною, уникне посередництва у мирному врегулюванні і припинить військову допомогу Україні (завдання максимум). Згода РФ на перемир'я також не виключено, але при виконанні зазначених вище умов.
При цьому, можливо, Росія справді вважає, що час на фронті грає на її користь і через деякий час ситуація там для ЗСУ погіршиться. Після чого можна буде схилити Київ ухвалити ті умови, які він зараз приймати відмовляється.
Ситуація на фронті
Армія РФ веде наступ у всіх напрямках, заявив сьогодні Зеленський.
Головний напрямок - Сумський, там наступають 67 тисяч російських військових, ЗСУ вживають заходів, щоб не дати їм "об'єднатися", але вони "хочуть робити цей наступ".
Також про настання росіян останні пару днів говорять масово українські офіційні спікери.
Втім, схоже наразі це більше схоже на заяви, які робляться з метою звинуватити РФ у небажанні переговорів та викликати на неї гнів Трампа. Що ж до реальної ситуації на фронті, то там атаки росіян по ряду напрямків справді посилилися, хоча поки що й не призводять до глибоких проривів фронту.
Українські військові пов'язують це в основному з настанням тепла і появою листя, яке краще маскує просування піхоти, що настає, і ускладнює роботу дронів - основної зброї ЗСУ. Про те, що "зеленка" прискорить наступальні дії РФ, "Країна" прогнозувала ще кілька тижнів тому.
Конкретніше щодо військової ситуації. Росія заявила сьогодні про захоплення Торського – важливого укріпрайону ЗСУ на Лиманському напрямі. Опубліковано кадри із села. Але український військовий паблік Deep State заперечує російський контроль над Торським. Він заявляє, що до села ще до 9 травня увійшов загін росіян, проте він зараз звідти вибитий.
При цьому DS заявляє про втрату села Нове на цьому ж напрямку, але на північ.
До інших напрямів. Російські війська продовжують просуватися на південь від Костянтинівки, а також у районі Мирнограда. За даними Deep State, вони розширили зону контролю у районі Малинівки та Нової Полтавки. Цей напрямок залишається найбільш проблемним для ЗСУ.
Також у РФ просування у Часовому Яру. Його зазначає й українські військові паблики, а російські пишуть, що росіяни там зайняли район багатоповерхівок, який відігравав важливу роль в обороні міста.
