Аналізуємо підсумки 1189-го дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
За сьогодні російські війська просунулися в районі Котлярівки (біля кордону Дніпропетровської області), а також Кам'янці (на правому березі річки Оскол, на півночі Харківської області).
Це випливає з карти Deep State.
Міноборони РФ офіційно заявило про захоплення Старої Миколаївки на Костянтинівському напрямі.
Про її втрату вчора повідомляли український військовий Мучний, а також військові експерти Костянтин Машовець та Юліан Ріпке. На карті Deep State воно, як і раніше, позначено в сірій зоні.
Втрата Старої Миколаївки означатиме, що кишеня, що утримується ЗСУ на південь від Костянтинівки, фактично захоплена повністю.
Український військовий "Мучний" підтверджує втрату Локні та Біловодів у Сумській області.
Раніше про їхнє захоплення заявляло міноборони РФ. Українська влада повідомляла про бої на околицях цих населених пунктів.
За оцінкою "Мучного", тепер росіяни намагатимуться наступати південніше - з Біловодів на Яблунівку, а з Локні на Юнаківку.
Мерц і далекобій
Учора багато галасу наробили слова канцлера ФРН Мерця - про те, що Німеччина більше не обмежує дальність дії зброї, яка постачається Києву.
Мерця процитували усі провідні світові ЗМІ, також його заяву розкритикував Кремль. Росія навіть запросила засідання до ООН, звинувачуючи "низку європейських держав" у спробі "завадити мирному врегулюванню української кризи". Засідання можуть призначити 30 травня.
Втім, невдовзі з'ясувалося, що, як учора передбачала і "Країна", нічого нового Мерц не сказав. У цьому зізнався сам канцлер, який фактично дезавуював "сенсацію".
"Я описав те, що сталося вже кілька місяців тому", - сказав Мерц.
Тобто канцлер нагадав про рішення Байдена листопада 2024 року, коли він дозволив постачання далекобійної версії ATACMS і удари їй по російській території (тоді це синхронно зі Штатами зробили Лондон і Париж). Щоправда, вчора він не уточнював цей момент, що, власне, і спричинило скандал. Причому, напевно, лідер Німеччини вчора деталі опустив спеціально, ймовірно, взявши на озброєння тактику Макрона "стратегічної двозначності" - роблячи заяви, які допускають дуже різні трактування. Але, за підсумком, їх потім спростовуючи (так само Макрон минулого року заявляв про наміри ввести війська в Україну, але, за підсумком, нічого нікуди так і не ввів, а французькі чиновники регулярно роз'яснювали, що "Макрон не те мав на увазі").
На тлі заяви Мерця з'явилися чутки, що Німеччина готується передати Києву ракети Taurus. Але, як стало відомо газеті Bild, навіть під час візиту президента України до Берліна завтра таке рішення ухвалено не буде. Те, що мораторію на постачання не знято, двічі підтвердив і віце-канцлер Клінгбайль.
При цьому українські ЗМІ на тлі слів Мерця почали писати, що Трамп "серйозно розглядає" можливість зняття всіх обмежень, які Байден наклав на військові дії України. Про це повідомило українське видання Kyiv Post із посиланням на джерела.
"Усі раніше введені обмеження — незалежно від того, чи були вони вже пом'якшені чи ні — наразі переглядаються, оскільки президент [Трамп] вважає, що нинішній статус-кво не відповідає нашим спільним інтересам щодо залучення Росії до столу [переговорів]", — заявило джерело.
Видання пише, що йдеться про далекобійні удари територією РФ. За його даними, "покарання" Росії та підтримка України обговорюватимуться американцями з німцями у Вашингтоні цього тижня.
У той же час не дуже зрозуміло, про які обмеження йдеться.
Як уже говорилося вище, що Байден зняв обмеження на удари далекобійними ракетами ATACMS ще минулої осені. Крім того, згідно з інформацією New York Times, американці регулярно постачали ЗСУ розвідувальну інформацію для ударів углиб території Росії. Щоправда, про удари ATACMS по РФ вже давно не повідомляли. Але причиною цього може бути те, що ці ракети Києва закінчилися. Про це, зокрема, ще у середині березня писали західні ЗМІ. А нових постачань зброї при Трампі Штати не затверджували.
Тобто на даний момент інформація про будь-які зміни на тему "дальнобою" не підтверджується.
Однак, не виключено, що заяви Мерця і публікація в Kyiv Post є частиною однієї загальної інформкампанії, спрямованої, мабуть, з одного боку, щоб демонструвати "рішучу готовність" західних партнерів, а з іншого боку - психологічно тиснути на Росію. Проте Москва використовує подібні заяви вже і на свою користь, заявляючи, що ними "європейці намагаються зірвати переговорний процес".
Коли та де будуть переговори?
Україна вже передала США свої міркування щодо нової зустрічі з Росією, заявив сьогодні спецпредставник Трампа Кіт Келлог. Тепер на аналогічний документ чекають від РФ.
Москва сьогодні заявила, що ще готує проект меморандуму, де буде виписано план закінчення війни. Спікер МЗС РФ Захарова зазначила, що там буде вказано терміни мирного врегулювання.
Який саме документ передала Україна, Келлог не пояснив. Нагадаємо, у Стамбулі сторони домовилися до наступної зустрічі обмінятися пропозиціями щодо перемир'я. Але потім, після дзвінка Трампа Путіну, стало відомо, що кожна зі сторін має підготувати ширший документ - меморандум, де буде прописано основні умови закінчення війни, в рамках яких підуть подальші переговори.
Тому, ймовірно, Київ надіслав свою версію такого меморандуму. Причому, як бачимо, спершу документ відправили до Штатів. Чи зробить те саме Росія - не повідомлялося, але, судячи зі слів Келлога, американці планують спершу отримати обидва документи, після чого намагатимуться привести їх до спільного знаменника і виходити на зустріч. Виступивши в такий спосіб посередниками.
У зв'язку з цим представник Трампа згадав Женеву як одне з ймовірних місць нових переговорів, а також зустрічі Зеленського, Путіна та Трампа.
"Щойно ми все це складемо, буде ще одна зустріч, ми вважаємо, що вона, можливо, відбудеться в Женеві. Ми хотіли б провести її у Ватикані, але росіяни не хотіли туди їхати. Так що Женева може бути наступною зупинкою, де зустрінуться всі три головні лідери - Путін, президент Зеленський і президент Трамп, щоб узгодити", - сказав Келлог.
Москва поки що ідею з Женевою не коментувала. Але днями Росія вже говорила, а сьогодні Лавров знову це повторив, що Москва готова зустрічатись у Стамбулі.
Також зазначимо, що Швейцарія ратифікувала Римський статут, а тому зобов'язана буде виконати рішення МКС щодо арешту Путіна, якщо він приїде. Тому згода Путіна полетіти до Женеви на даний момент малоймовірна.
Втім, місце зустрічі - питання явно вирішуване, якщо сторони дійдуть згоди щодо меморандуму. Що поки що виглядає вкрай туманною перспективою через розбіжність позицій Києва та Москви. Україна, нагадаємо, готова загалом на заморозку війни лінією фронту, але без будь-яких додаткових умов, які виставляє Москва. РФ же вимагає багатьох речей - зупинення постачання західних озброєнь, виведення військ з чотирьох областей, скасування законів, спрямованих проти російської мови та УПЦ, скорочення ЗСУ тощо. І поки що немає даних, щоб хтось відступив від своїх позицій.
Трамп же явно бачить практичним наслідком узгодженого меморандуму зупинку вогню – щоб оголосити про свою першу відчутну "перемогу" по Україні. Але для цього йому доведеться переконати одну зі сторін або відступити від своїх вимог, або погодитись на явно неприйнятні для себе умови.
Зазначимо, що такі спроби адміністрація США вже недавно мала. У ЗМІ публікувався "план Трампа", який мав явний компроміс між позиціями Києва та Москви. Але його спочатку торпедували Київ і європейці, а також, мабуть, без особливого ентузіазму сприйняли в Москві, яка з "жирних" бонусів отримувала лише визнання Криму з боку Вашингтона і зняття американських санкцій, а також обіцянку Вашингтона блокувати вступ України до НАТО. Але інші вимоги РФ у ньому не задовольнялися. Втім, як відомо, потім "план Трампа" був доопрацьований за участю України та європейців та оформлений у план із 22 пунктів, які Путін навіть відмовився розглядати. І чи залишилося там, наприклад, визнання Вашингтона Криму російським, невідомо.
Зараз потенційні варіанти компромісів проглядаються ще важче. Київ, частина республіканців (до них належить і Келлог), а також європейці зараз зосереджують зусилля в іншому напрямку - посилити тиск на РФ і підключити до цього Трампа. Заодно, спонукавши його продовжити військову допомогу Україні (чи навіть її збільшити).
Яке рішення ухвалить сам Трамп – поки що незрозуміло.
Wall Street Journal пише про те, що в адміністрації Трампа йдуть вагання - чи потрібно тиснути на РФ санкціями або усунутись від процесу.
Видання пише, що Трамп "приглядається до введення санкцій проти Москви на цьому тижні", оскільки він засмучується через атак РФ, що продовжуються, по Україні і повільних темпів мирних переговорів.
Водночас, джерела газети зазначили, що Білий дім може взагалі припинити будь-яку участь у переговорах щодо України.
"Трамп також втомився від мирних переговорів і розглядає можливість повної відмови від них, якщо останній поштовх не спрацює. Неясно, що станеться, якщо США відступлять від мирного процесу і чи Трамп продовжуватиме надавати військову підтримку Україні", - пише видання.
А поки що американська адміністрація послідовно підтримує відхід від жорсткого антиросійського курсу.
Так, Financial Times пише, що США не вдається переконати знизити цінову стелю на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель. А німецькі ЗМІ пишуть, що переговори США та Європи щодо боротьби з ухиленням Росії від санкцій провалилися – з американцями немає жодних "спільних контактів" з цього питання.
"Деякі експерти вважають, що Трамп хотів би відновити співпрацю з Росією якнайшвидше", - йдеться в статті Süddeutsche Zeitung.
Також відомо, що Штати блокують жорсткі заяви країн "Великої сімки" щодо війни в Україні. А в НАТО роздумують над тим, чи запрошуватиме на свій майбутній саміт Зеленського - побоюючись роздратування Трампа.
Напади на співробітників ТЦК
В Україні почастішали випадки нападів на співробітників ТЦК, що вже викликало реакцію командування ЗСУ.
25 травня у Кременчуці стався інцидент за участю військків та місцевих мешканців. Як повідомляють місцеві паблики, конфлікт розпочався після того, як представники ТЦК збили велосипедиста. Після цього до місця події підбігли молоді люди, почалася сутичка, під час якої співробітники ТЦК були змушені відступити, а нападники спробували пошкодити їхній службовий автомобіль.
Полтавський обласний військкомат підтвердив напад на двох співробітників ТЦК групою із семи осіб. За інформацією відомства, нападники застосували перцевий балончик та травматичну зброю, а також завдали пошкодження авто молотком. Двоє учасників нападу було затримано та взято під варту. Пошуки решти продовжуються. В офіційному повідомленні військкомату про потерпілого велосипедиста не згадується.
Вже наступного дня, 26 травня, схожий інцидент стався у Черкасах.
Під час виїзних заходів ТЦК в одному із житлових мікрорайонів між його представниками та місцевими жителями розпочався конфлікт. За даними поліції, троє чоловіків та одна жінка вступили у бійку з військовослужбовцями, які, отримавши відсіч, ретирувалися з місця подій.
Пізніше усі четверо цивільних було затримано, їм загрожує до п'яти років позбавлення волі. За версією правоохоронців саме вони спровокували конфлікт.
На тлі цих подій Сухопутні війська ЗСУ виступили з офіційною заявою, зазначивши зростання кількості випадків спротиву діяльності ТЦК.
"Останнім часом у мережі Інтернет та соціальних мережах значно збільшилася кількість відеоматеріалів, що фіксують свідоме перешкоджання діяльності військовослужбовців ТЦК та СП, причому деякі громадяни відкрито заохочують інших до таких дій", - йдеться у повідомленні.
При цьому командування Сухопутних військ практично ніколи не коментує інцидентів зворотного порядку – коли військкоми б'ють цивільних. Також майже нічого не відомо про те, щоб винних у цьому співробітників ТЦК було кримінальне покарання. Такий підхід, безумовно, лише розпалює ситуацію в суспільстві - що призводить, і вже не вперше, до силового протистояння населення з військкомами.
Причому, як бачимо, цей процес йде по наростаючій. Не виключено, що це викликано, в тому числі, і очікуваннями швидкого перемир'я, що не виправдалися. Війна йде в довгу і частина населення відчуває всю велику втому і роздратування силовою мобілізацією, що триває.
При цьому, якщо про припинення вогню найближчим часом справді не вдасться домовитися, то влада буде змушена не тільки продовжити практику "бусифікації" (причому, все більш жорстку), а й піти на більш глобальні рішення - наприклад, знизити ворсу мобілізації.
А це, своєю чергою, ще більше посилить негативні тренди стосовно і війни, і мобілізації, і, загалом, політики влади.
