Трамп та блеф. Про що і до чого йдуть переговори щодо війни в Україні?
2 червня може відбутися новий раунд переговорів делегацій України та Росії щодо завершення війни в Україні. Принаймні цю дату запропонувала Москва. Київ поки що своєї згоди не підтвердив, зажадавши попередньо меморандум з умовами мирного врегулювання, який РФ обіцяє подати на самій зустрічі. Втім, і категоричної відмови від участі від української влади поки що не було.
Але у будь-якому разі ключову роль у подальшому процесі відіграватиме не сам факт зустрічі, а ті умови, які сторони один одному виставлять.
Судячи з публічних заяв, ці умови категорично не збігаються, що вже породжує прогнози про неминучий провал переговорів, в якому сторони звинуватить один одного і постараються переконати президента США Дональда Трампа в тому, що ми обома руками за мир, а опоненти проти.
Насправді, головне питання щодо меморандуму можна сформулювати таким чином: чи вважатиме Трамп прийнятними умови, які у своєму документі пропишуть росіяни. Або, як висловився держсекретар Марко Рубіо, чи РФ покаже готовність до "конструктивного і сумлінного діалогу з Україною".
Якщо голова Білого дому визнає їх прийнятними, то навіть якщо з цими умовами не погодиться Україна, він може спробувати вплинути на Київ, щоб той їх прийняв. Як і на європейців, якщо частина умов стосуватиметься ЄС. Чи спрацює цей тиск – окреме питання (якщо спрацює, це може призвести до завершення війни). Але при такому варіанті Трамп навряд чи застосує певні примусові заходи до РФ.
Чи готовий Володимир Путін пом'якшити свої вимоги до того рівня, який Вашингтон оцінить як прийнятний? Із цього приводу з Кремля надходять різні сигнали. З одного боку, російська влада всіляко демонструє готовність воювати до повного виконання всіх цілей, а тому йти на серйозні поступки не має наміру. З іншого боку, очевидно, що на поточному етапі Москва зацікавлена у продовженні діалогу із Трампом, що залишає простір для компромісів.
Якщо Трамп вважатиме російські умови неприйнятними, далі перед ним відкривається розвилка з чотирьох варіантів.
Перший – запровадити максимально жорсткі санкції, 500% мита для країн, які купують російські товари, та застосувати інші заходи тиску, включаючи збільшення поставок зброї. До цього активно підштовхують Трампа і Київ, і європейці, і багато республіканців. Також у цьому напрямі ведеться масована кампанія у ЗМІ. Щоправда, цей варіант несе великі ризики, про які ми писали, включаючи різку ескалацію та війни в Україні, та у відносинах між РФ та США, з повним припиненням діалогу Москви та Вашингтона, що ще більше ускладнить завдання завершення війни. Проти цього виступають деякі видні трампісти. Крім того, введення 500% вторинних мит може призвести до нового витку світової торгової війни, вдарити по самих Штатах, і в результаті Трамп, як уже не раз бувало, може дати задню, чим погіршить позиції США і свої особисто.
Другий варіант – жорсткі санкції не вводити, але й старі не скасовувати чи потроху їх посилювати, а також продовжити постачання зброї Україні. Тобто робити те саме, що й Джо Байден. При цьому паралельно можуть продовжуватись переговори з Росією. Хоча в такому разі вони ризикують затягнутися надовго, а їх результат уже більшою мірою визначатиме ситуація на полі бою та внутрішнє становище в Україні, Росії та Заході.
Третій – просто нічого не робити. У ЗМІ часто пов'язують такий варіант із виходом Трампа із переговорів. І Білий дім справді може про це оголосити, сказавши, що доклав усіх зусиль, але сторони не хочуть миритися, тож далі хай розбираються самі. Втім, Трамп здатний відкрито і не заявляти про вихід із переговорів, а регулярно повторювати, що робота триває і потрібно ще два тижні, щоб прояснити ситуацію, але при цьому не допомагати і не тиснути на жодну зі сторін. Це означатиме, наприклад, що військова допомога США Україні закінчиться вже влітку, а нової не піде - у кращому разі будуть лише продажі озброєнь за гроші. Що, вочевидь, погіршить становище ЗСУ на полі бою та переговорні позиції України. Відносини з Росією можуть бути заморожені: санкції залишать, проте нових не будуть вводити. При цьому РФ може спробувати розділити двосторонній російсько-американський діалог та проблематику України. В останньому випадку Москва і Вашингтон продовжать переговори незалежно від ходу війни і навіть можуть дійти певних домовленостей (скасування санкцій тощо). На Заході часто зустрічається думка, що саме це є завдання-мінімум Кремля на переговорах з Трампом. Хоча Вашингтон постійно наголошує, що подальший розвиток відносин двох країн залежатиме від переговорів про Україну.
Четвертий – США ухвалюють позицію Росії за всіма її вимогами і починають максимально жорстко тиснути на Київ та Європу. Поки що жодних ознак готовності до цього Трамп та його соратники не демонструють, але в наш час нічого не можна виключати, навіть найфантастичніших варіантів.
Яке рішення ухвалить Трамп?
На початку тижня західна преса писала, що він близький до того, щоб дати відмах на жорсткі санкції проти РФ. Трохи пізніше з'явилися публікації, що він ще не ухвалив рішення, хоч і незадоволений Путіним. А вчора сам Трамп дав собі ще два тижні - якраз до свого дня народження 15 червня - щоб визначитися з подальшими кроками.
Частина експертів припускає, що Трамп справді може розпочати кампанію тиску на РФ з метою примусити її до перемир'я, оскільки злий і розчарований тим, що Путін не йде в цьому питанні йому назустріч. Але в ході також і версія, що гнів Трампа показною і є відповіддю на масовану інформаційну кампанію, що розгорнулася в західних медіа, які стверджують, що якщо Трамп не почне тиснути на Путіна, то покаже себе слабаком, що прогнувся під Кремль. Згідно з цією версією, роблячи заяви із засудженням Путіна, президент США намагається протидіяти токсичним для себе наративам, не змінюючи при цьому основ своєї стратегії - усунутись від війни в Україні, налагодити відносини з РФ та перенести зусилля США на Азіатсько-Тихоокеанський регіон, зосередившись на протидії Китаю.
У рамках цієї стратегії Трамп не зацікавлений у нових санкціях проти Росії та подібних діях, оскільки це може зруйнувати розпочатий діалог з Путіним і зрештою лише посилить позиції ключового супротивника США – Китаю, який отримає ще більше впливу на РФ. До речі, сама Москва напрочуд спокійно реагує на висловлювання американського президента проти Путіна, що також може вказувати на те, що там не бачать причин зараз вступати в конфлікт з Трампом і не розглядають його висловлювання як докорінну зміну підходів.
Також існує думка, що в оточенні Трампа борються два описані вище підходи. За жорсткий підхід виступають Рубіо та Кіт Келлог та значна частина республіканців, а за продовження діалогу з РФ – Стівен Уіткофф, команда Джей Ді Венса та представники родини Трампа.
Але, повторимося, на поточному етапі ключовий момент – умови у російському меморандумі. Від них і залежатиме подальший перебіг подій.
