Удар по Києву, чому зірвалася зустріч Зеленського та Трампа, Україна та війна на Близькому сході. Підсумки

Аналізуємо підсумки 1210 дня війни в Україні.

Ракетний удар по Києву

У ніч на 17 червня Київ зазнав найбільшої за останній час ракетно-дронової атаки. Загинуло десятеро людей, частина людей залишається під завалами будівель. Серед загиблих є громадянин США. Постраждали понад сто людей.

За даними ЗСУ, всього по країні було випущено 47 ракет різних типів, з яких 25 було збито засобами ППО. Крім того, було запущено близько 440 безпілотників, з яких збито 239, а 163 "локаційно втрачено". На Київ направили 175 дронів та 14 ракет.

У Дарницькому та Святошинському районах виникли сильні пожежі, які гасили у тому числі за допомогою вертольотів. Місто огорнуло густий дим, погіршився стан повітря.

Український військовий Станіслав Бунятов пов'язав це з тим, що під Києвом були вражені склади з боєприпасами, що спричинило вибухи та детонацію боєкомплекту. Також є відео, на яких видно детонацію після прильоту.

Також під обстріл потрапили гуртожитки Київського авіаційного інституту у Солом'янському районі, що підтвердило керівництво вишу.

При цьому в Мережі зауважили, що за день до удару фотографії з ангару інституту опублікували українські ЗМІ, які пишуть військову тематику. Вони показали там дрони "Тарас-П", на які збирав гроші фонд Сергія Притули. Було опубліковано фото самого Притули із цими дронами в ангарі НАУ.

Щоправда, сама ця фотографія була зроблена ще в лютому, коли її вперше опублікував фонд Притули. Але медіа знову показали її вчора, ілюструючи свіжі повідомлення фонду про ці дрони.

Зазначимо, що ще після лютневої публікації цього знімка Притулу розкритикували у соцмережах за те, що він наводить РФ на локації з безпілотниками, оскільки "це приміщення знають у всьому світі". Хвиля критики на адресу Притули пройшла і після сьогоднішнього удару. При цьому офіційно приліт ангаром НАУ не підтверджувався.

Серед ушкоджень цивільного сектору найбільше також було у Солом'янському районі. Там пряме влучення ракети призвело до руйнування цілого під'їзду дев'ятиповерхового житлового будинку. Існує загроза подальшого обвалення, під завалами можуть залишатися люди.

Також пошкоджено п'ятиповерховий будинок, ліцей-інтернат та станція техобслуговування.

У Святошинському районі дрон потрапив по 12-поверховому будинку, там зруйновано ліфтову шахту та прилеглу квартиру.

У Дарницькому районі постраждали будівля ліцею, дитячий садок. Серйозні руйнування на верхніх поверхах двадцятиповерхового будинку, вибиті вікна у житлових будинках, пошкоджено будинки та потяг "Укрзалізниці". У Дніпровському районі постраждала стіна житлового будинку від падіння уламків збитої мети, пошкоджено контактну залізничну мережу та зафіксовано падіння уламків у кількох місцях.

На Оболоні, Подолі та Шевченківському районі від падіння уламків пошкоджено вікна будівель та автомобілі. Понад тисячу київських домогосподарств залишилися без електропостачання.

Також під ударом дронів опинилася Одеса, де були сильні руйнування в центрі міста, двоє людей загинуло, 13 госпіталізовано, а під завалами можуть залишатися люди.

Міністерство оборони Росії заявило, що завдало "групового удару високоточною зброєю повітряного, наземного та морського базування, а також ударними БПЛА по об'єктах військово-промислового комплексу України в Київській області та Запоріжжі. Мета ударів досягнуто. Усі призначені об'єкти вражені", - без подробиць повідомили в МО РФ.

Президент США Дональд Трамп, якого попросили висловитись про обстріл, дав зрозуміти, що ще не знав про нього на той момент. Президент спитав, коли це сталося, йому відповіли, що "тільки що". "Так, це погано. Треба перевірити, чи це так, потрібно розібратися", - сказав Трамп.

Ситуація на фронті

Російські війська просунулися на Сумщині - у районі Яблунівки. Також "сіра зона" наблизилася до села Варачіно, по карті військового паблика Deep State.

На Костянтинівському напрямку росіяни просунулися на південь від села Новоекономічне, де планується "мішок" у районі Єлизаветівки.

На Новопавлівському напрямку росіяни підійшли до кордону Дніпропетровської області в районі Дачного з боку села Запоріжжя.

Російські паблики при цьому пишуть, що кордон області на цій ділянці вже прорвано.

У тому ж районі вони просунулися в районі Комара та Федорівки, посилюючи ймовірність "мішка" на захід від Втішного.

Чому зірвалася зустріч Зеленського та Трампа

Сьогодні по суті зірвалася зустріч Трампа та Зеленського у Канаді, на саміті "Великої сімки". Американський президент достроково залишив захід, посилаючись на загострення на Близькому Сході (до якого ми ще повернемося нижче).

На цю зустріч у Києві будували певні плани.

По-перше, Зеленський учора говорив, що хоче запропонувати Трампу продати йому пакет озброєнь. Тобто - виділити Києву нову зброю, від чого Білий дім за нового президента поки утримувався. Але вже не безкоштовно, як було за Байдена, а за гроші.

Ця ідея потенційно ставила Трампа в подвійне становище. З одного боку, виділення Києву нових озброєнь підривало б двостороннє спілкування Трампа з Путіним та загалом американо-російський трек. З іншого боку - Трампу було б складно сказати "ні" на пропозицію комерційного продажу зброї, оскільки раніше він критикував Байдена за збитки для США за безоплатної допомоги Києву. А тепер сам цурається продажу.

При цьому поки неясно, чи справді Україна була готова заплатити "живими" грошима, чи йшлося про коменсацію через фонд з мінеральної угоди.

Проте, як бачимо, Трамп цієї розмови загалом спробував уникнути. До речі, Зеленський анонсував його публічно. Він цілком міг би спершу обговорити це питання з президентом США спершу віч-на-віч і запропонувати, можливо, якісь посередницькі схеми, аби не виглядало так, ніби американці безпосередньо постачають нові озброєння Україні (що б підривало політику США на російському напрямі).

Неясно, чи вдалося б це - але такий формат явно знизив би ймовірність відмови з боку Трампа. Однак Україна по суті поставила Білий дім перед фактом, заявивши про свої плани медіа. І це, швидше за все, говорить про те, що непублічні дискусії з цього приводу вже були - і, мабуть, закінчилися нічим.

У США нещодавно їздив глава Офісу президента Єрмак, який, напевно, порушував цю тему на всіх можливих рівнях. Також зі свого боку це питання у Трампа, напевно, лобіювали європейські лідери. І винесення теми в медійне поле свідчить швидше за все про те, що Трампа хочуть поставити у простір із двох рішень - або відмовитися від продажу зброї Україні та отримати вал критики від опозиційних до себе ЗМІ, або погодитися та зірвати переговори з Кремлем.

Друге питання поїздки Зеленського на G7 – вплинути на Трампа разом із Європою з метою посилення антиросійських санкцій.

Однак це завдання було провалено ще до того, як стало відомо, що зустріч Трампа і Зеленського не відбудеться. Трамп заявив, що вводити додаткові санкції поки не планує.

"Європа про це (нові санкції - Ред.) говорить, але поки не зробила. Давайте спочатку подивимося, як вони це зроблять... Не забувайте, санкції нам дорого обходяться. Це не просто підписати папір. Йдеться про мільярди і мільярди доларів. Санкції — справа непроста", — заявив Трамп. Він також додав, що вони можуть зірвати мирну угоду України та Росії.

Також ще до зустрічі "Великої сімки" стало відомо, що США заблокують зниження стелі цін на російську нафту з 60 до 45 доларів. Іншими словами, санкційні підходи Білого дому щодо Кремля наразі не змінилися.

Більше того, як сьогодні написав Reuters, адміністрація Трампа фактично розпустила міжвідомчу робочу групу щодо тиску на Росію.

За словами чиновників, учасникам групи "стало дедалі ясніше, що Трамп не зацікавлений у прийнятті більш конфронтаційної позиції стосовно Москви".

«До кінця все зменшило оберти, тому що президента там не було. Замість того, щоб зробити більше, можливо, він хотів зробити менше», — сказав один із чиновників.

Останній удар по робочій групі було завдано приблизно три тижні тому, коли більшість членів Ради нацбезпеки Білого дому, включаючи всю команду, що займалася безпосередньо війною в Україні, було звільнено під час масштабного чищення.

Тобто поки що Трамп демонструє небажання рвати зв'язки з Путіним. У тому числі, можливо, і тому, що зараз вся його увага прикута до Близького Сходу, де йде війна Ізраїлю з Іраном. Саме через неї він, за офіційною версією, залишив достроково саміт "великої сімки". У той же час, раніше Путін пропонував своє посередництво щодо розрідження конфлікту і Трамп сказав, що не проти.

Не виключено, тому президент США і не хоче принаймні поки що робити різкі кроки щодо Москви.

Війна Ізраїлю з Іраном. Наслідки для України

Трамп сьогодні зробив низку жорстких заяв на адресу Ірану. Він сказав, що вимагає "капітуляції" ісламської республіки та закликав її погодитися на угоду, яку США пропонували напередодні нападу Ізраїлю.

"У мене немає бажання вести переговори з Іраном. Я чекаю не менше, ніж його повну капітуляцію. Якщо вони хочуть поговорити, вони знають, як зв'язатися зі мною. Їм слід було прийняти угоду, яка була на столі - це врятувало б багато життів!" - написав Трамп у Truth Social.

Трамп допустив відправку Віткоффа або Венса на переговори з Іраном і каже, що, як і раніше, налаштований на ядерну угоду.

Також він дав зрозуміти, що Ізраїль може завдати нових масштабних атак по Ірану найближчими днями. "Ви дізнаєтеся протягом наступних двох днів. Ви дізнаєтесь. Поки що ніхто не зменшив обертів", - заявив президент.

Посол Ізраїлю у США також анонсував на п'ятницю нові масштабні операції. "Ми вже провернули чимало несподіванок. Коли все вляжеться, у четвер вночі і в п'ятницю ви побачите кілька сюрпризів, через які операція з пейджерами видасться майже простою", - заявив Йєхіель Лейтер.

Одночасно почали з'являтися дані, що США стягують авіацію на Близький Схід. Що ізраїльські ЗМІ інтерпретують як готовність Штатів розпочати війну на боці Тель-Авіва. Вони кажуть, що Ізраїль не має бомб, які здатні пробивати глибокі іранські бункери, де знаходяться ядерні об'єкти.

Сам Трамп публічно не підтверджував, що ладен вступати у війну, але робив численні натяки.

За даними західних медіа, Трамп готовий висунути Ірану "останню пропозицію" щодо дермої угоди. Джерела кажуть, що воно може бути навіть трохи вигіднішим за попереднє, яке адміністрація США направила іранцям приблизно півтора тижні тому.

Проте воно буде засноване на американському принципі повної відмови від збагачення урану. Чого відмовлявся робити Іран.

І, якщо ця "остання пропозиція" прийнята не буде, то США можуть вступити у війну. Хоча, як уточнюється, остаточного рішення ще не ухвалено.

Це рішення, можливо, залежить, у тому числі, і від того, як розвиватимуться події у протистоянні Ірану та Ізраїлю.

А там відбуваються чудові зміни.

Сьогодні вночі вперше з початку атаки Ізраїлю на Іран, нічого не повідомлялося про масовані іранські обстріли ізраїльської території.

Хоча напередодні з Тегерана йшов цілий потік погроз нанести «небачений по потужності удар» і продовжувати обстріл «до світанку».

Тривога в Ізраїлі вночі оголошувалась, але ізраїльські джерела повідомляють лише про невелику кількість запущених ракет, частину з яких було збито, частину впало, не завдавши істотної шкоди.

Фото та відеопідтвердження прильотів, на відміну від минулих ночей, також немає.

Або ж Ізраїль запровадив тотальну цензуру, заблокувавши всі потоки відео з місця подій, або ж справді цієї ночі масованого удару не було.

Протягом дня Ізраїль кілька разів оголошував повітряні тривоги та повідомляв про удари ракет, але вони не були масовими (партіями по плюс-мінус 10 штук). За офіційними ізраїльськими даними, більшість була перехоплена, а ті, що залишилися, вразили житловий будинок і "пустельну місцевість". Водночас, за заявою Ірану, було вражено базу "Моссаду" під Тель-Авівом та низку інших військових об'єктів. Чітких доказів, утім, цього немає. У мережі публікуються супутникові знімки, де видно вирви від ударів біля бази "Моссада", але чи зроблено вони сьогодні - невідомо.

Так чи інакше, але можна констатувати, що інтенсивність обстрілу з боку Ірану Ізраїлю зменшувалася.

Чому – є дві версії.

Перша - іранці збирають сили для нового удару (як варіант - збирають сили для удару по американцях, якщо ті вступлять у війну), паралельно тестуючи малими групами ракет і безпілотників нові способи подолання системи ППО Ізраїлю.

Друге - іранці хотіли, але не змогли, завдати масованого удару, оскільки ізраїльтяни, захопивши панування в повітрі над Іраном, почали відстежувати та знищувати ракетні установки ще до запуску ракет, а також завдали ударів по входам/виходам у ракетні бункери. Так трактують зменшення кількості ударів ізраїльських джерел.

Яка версія вірна буде зрозуміло за підсумками найближчих днів – за інтенсивністю та результативністю іранських ударів. І це може мати значні наслідки. Якщо версія про те, що можливості Ірану завдавати ударів значною мірою паралізована, то підвищаться шанси, що Іран піде на угоду з Вашингтоном, яку пропонує Трамп. З іншого боку, якщо угода не буде укладена, це збільшить ймовірність вступу у війну США, оскільки майже зникне головна причина, яка досі зупиняла американців від прямої участі в бойових діях - загроза масованого іранського удару по військових об'єктах Штатів у Перській затоці.

Як ми вже писали – саме в цьому і розрахунок Ізраїлю – показати американцям, що загроза для них мінімізована та спонукати вступити у війну. До речі, Трамп вже написав у своїй соцмережі, що "ми тепер повністю контролюємо небо над Іраном".

Але, повторимося, варто почекати найближчими днями, щоб побачити подальші події Ірану.

Тим часом напад Ізраїлю на Іран показав кілька моментів, важливих у контексті війни в Україні.

По-перше, крайня необхідність мати надійну систему ППО. Її початкова слабкість в Ірану і знищення значної її частини у перші дні війни, відразу дало Ізраїлю панування повітря, що, по крайнього заходу поки, визначає характер війни. Наявність хорошої системи ППО в України на початку війни (тоді вона була заснована на радянських системах, а пізніше модернізована за рахунок західних поставок) не дало можливості Росії реалізувати свою перевагу в авіаційному компоненті. У результаті РФ була змушена обмежитися ракетними ударами та скиданнями КАБів з пристойного віддалення від лінії фронту і втратила можливість завдавати масованих ракетно-бомбових ударів зблизька, перебуваючи над українськими містами або над позиціями ЗСУ на полі бою. І це залишається одним із найважливіших чинників, який визначає нинішній формат війни в Україні – з позиційним протистоянням та повільним просуванням. І це ж показує, чому Зеленський докладає таких величезних зусиль, щоб зберегти військову допомогу США, незважаючи на постійні заяви в Україні на тему "ми і без американців упораємося". Без поставок зі Штатів систем ППО і ракет до них Росія дуже швидко захопить панування в повітрі і характер війни відразу зміниться в кардинально гіршу для ЗСУ бік. Які наслідки це призведе можна бачити на прикладі Ірану. І це також показує, що Трамп насправді має дуже сильний важіль впливу на позицію Зеленського - постачання або відмову в постачаннях зенітних ракет. І якщо Вашингтон виставить якісь вимоги щодо умов завершення війни в Україні, то Києву буде не так вже й просто їх повністю проігнорувати.

По-друге, "Моссад" масштабував в Ірані українську спецоперацію "Павутина" – удари безпілотниками, які запускаються з території супротивника. Це ще раз показало настання нової епохи у війнах, коли дрони фактично ліквідують поняття "тил", роблячи будь-який об'єкт вразливим. Тому, напевно, дана тактика буде застосовуватися і далі, постійно розширюючись і вдосконалюючись. Загалом про це вже прямо говорять і Зеленський, і СБУ. Але, не виключено, що щось подібне може спробувати реалізувати і Росія всередині України, завербувавши, наприклад, волонтерів, які постачають дрони для української армії, щоб ті перенаправили одну з партій для підготовки ударів по об'єктах усередині країни.

По-третє, один із основних методів Ізраїлю – вбивства відомих іранських діячів. Це практикувалося і у війні в Україні обома сторонами (причому Києвом більшою мірою). Але тепер темі можуть приділити особливу увагу до спроби вбивства перших осіб.

По-четверте, атака Ізраїлю на Іран без санкції ООН ще більшою мірою розмило поняття "міжнародного права" (на яке спирається Україна у своїй позиції щодо війни), стверджуючи "право сильного". А також фактично легалізувало звинувачення у підготовці створення ядерної зброї як привід для нападу однієї країни на іншу. Враховуючи постійні заяви з України про те, що потрібно створювати свою ядерну бомбу або отримати її від західних партнерів, Росія може використати "ізраїльсько-іранський прецедент" як формальний привід не закінчувати війну до набуття гарантій без'ядерного статусу України. Або, якщо буде укладено перемир'я, розпочати нове вторгнення під приводом "знищення української ядерної програми".

По-п'яте, вся військова інфраструктура, включаючи підприємства ВПК, має йти під землю. Будувати зараз новий військовий завод на поверхні землі – пускати гроші на вітер. Немає такої системи ППО, яка зможе його захистити (навіть ізраїльська ППО – найщільніша у світі, пропускала 20-25% іранських ракет).

Що стосується впливу безпосередньо на перебіг війни в Україні конфлікту між Ізраїлем та Іраном, то, як ми вже писали, воно залежить безпосередньо від його тривалості та підсумків.

Можна виділити три сценарії розвитку ситуації.

Перший – війна затягнеться довгий час. Як, наприклад, війна Ізраїлю проти ХАМАСу. Такий сценарій спрацює однозначно в мінус Україні, оскільки ціни на нафту триматимуться на високому рівні (що вигідно Росії), а левову частку постачання американської зброї буде переорієнтовано на Близький схід. Та й увага США туди повністю перейде, особливо, якщо Штати самі втягнуться у війну.

Другий – сторонам вдасться укласти угоду за посередництва Путіна. Це також для Києва поганий сценарій, оскільки підвищує для Трампа значущість відносин із Кремлем, а отже, і підвищує ймовірність того, що Вашингтон почне тиснути на Зеленського з метою прийняти принаймні частину умов Москви.

Третій – Ізраїлю та США вдасться швидко зламати опір Ірану, змусивши його прийняти свої умови чи навіть скинувши там владу.

Це напевно буде використано українською владою і "партією війни" на Заході, щоб умовити Трампа зайняти більш жорстку позицію щодо Росії, максимально посиливши на неї тиск - запровадити 500% тарифи, перекрити Балтійське море для російського судноплавства, максимально розширити асортимент озброєння, що поставляється, і навіть зняти обмеження на його пряму і зняти обмеження.

Імовірність того, що Білий дім погодиться посилити тиск на Москву за такого сценарію справді підвищується (за умови, якщо Путін не погодиться на припинення вогню по лінії фронту, як того хоче Трамп). Тим більше, що ті ж самі соратники президента США, хто критикує його зараз за втягування у війну проти Ірану, активно виступають за домовленості з РФ (наприклад, Такер Карлсон чи Беннон). І якщо Іран буде швидко розбитий, то вага їхніх аргументів для Трампа зменшиться, а вага аргументів таких "яструбів" як, наприклад, сенатор Грем, який вимагає "бити по Росії, так само, як і по Ірану", збільшиться.

Однак є принципові відмінності між війною Росії з Україною та Ізраїлю з Іраном.

По-перше, на відміну від нинішнього конфлікту на Близькому сході, де Ізраїль одразу захопив ініціативу, а тому Трамп його активно і підтримує, у війні в Україні нині ініціативою володіє Росія. Українське військово-політичне керівництво, швидше за все, спробує враження про це у Трампа перебити, провівши нові операції, подібні до "Павутини". Але якщо вони не призведуть до зламу тенденції на фронті, то не факт, що вони сильно вразять Трампа. А, можливо, і навпаки посилять його бажання від війни відсторонитися (як це сталося після ударів по військових аеродромах).

По-друге, і в головних, Росія має величезний ядерний арсенал. Тому на будь-якому етапі, якщо Кремль відчує, що ситуація через посилення тиску Заходу для нього різко погіршується, він може заявити про готовність цю зброю застосувати. Причому не лише проти України. І доки РФ має ядерний арсенал, а НАТО не має способів його знешкодити, це матиме визначальний вплив на ставлення Заходу до війни в Україні.

Якби не цей чинник, НАТО вже давно, якби захотіло, вступило у війну проти РФ на боці Києва. Зараз, доки майже вся російська армія перебуває в Україні, сили Альянсу можуть брати без особливих проблем хоч Калінінград, хоч Санкт-Петербург, хоч Мурманськ. Наносити масові ракетно-бомбові удари по Москві та іншим великим містам на всій території країни. Але вони цього не роблять із однієї причини – загроза ядерного удару з боку РФ.

І саме це і є ключовою відмінністю від війни між Ізраїлем та Іраном, яка обнулює всі аналогії, незалежно від того, за яким сценарієм закінчиться конфлікт на Близькому сході.