Між Москвою та Баку спалахує серйозний скандал.
Він стався після того, як у Єкатеринбурзі ФСБ заарештувала азербайджанців, яких, за офіційною версією, підозрюють у серії вбивств та замахів у період з 2001 по 2011 роки. Було затримано майже 50 людей із діаспори, причому двоє з них загинули. Їхні родичі заявляють про жорстоке побиття затриманих і знущання з них. І кажуть, що померлі загинули під тортурами. Ця ж версія домінує і в Азербайджані. Понад те, поширюється інформація, що загиблих не двоє, а п'ятеро. Офіційно в РФ підтверджують загибель лише двох і стверджують, що причини смерті встановлюються.
За версією Слідчого комітету РФ, в Єкатеринбурзі пройшли заходи щодо "затримання етнічної банди", підозрюваної в організації вбивств.
За попередньою інформацією, загиблі під час затримання - Зіяддін і Гусейн Сафарови, представники впливової в середовищі азербайджанської діаспори сім'ї.
МЗС Азербайджану висловило Росії різкий протест, стверджуючи, що в ході затримання двох азербайджанців було вбито. Відомство розцінило дії російських силовиків як "насильство на етнічному ґрунті".
Після цього Мінкульт Азербайджану скасував усі заходи, які раніше заплановані в країні за участю російських установ. Під заборону потрапили концерти, спектаклі, виставки та фестивалі.
Також скасовано візит до Баку віце-прем'єра РФ Олексія Оверчука.
Нагадаємо, у грудні після аварії азербайджанського літака в РФ, який, за найбільш поширеною версією, був збитий російською ППО, президент Азербайджану Ільхам Алієв виступив із низкою різких звинувачень проти Москви, а в Баку закрили філію "Росспівробітництва".
Потім тема досить швидко затихла, але зараз після арештів і загибелі азербайджанців на Уралі почалося нове загострення.
При цьому його причини принципово відрізняються від того, що було у грудні.
Тоді, очевидно, азербайджанський літак був збитий російською ППО випадково - відбиваючи атаку українських безпілотників на Грозний.
Нині ж дії російських силовиків мають демонстративний характер.
По-перше, привід для цих дій (вбивство, скоєне у 2001 році) – явно формальний для облави такого масштабу.
По-друге, силовики діяли із демонстративною жорстокістю. При цьому, зважаючи на все, це не була ініціатива "на місцях", оскільки з моменту смерті двох азербайджанців немає навіть обтічних обіцянок російської влади "провести перевірку законності дій співробітників правоохоронних органів". І взагалі немає жодної офіційної реакції Москви на звинувачення у вбивстві. Також за силовиків заступилася підконтрольна Кремлю сітка телеграм-каналів, що обрушилася із різкою критикою на Баку.
Тобто те, що відбувається, нагадує не ексцес виконавця, а показові дії російської влади.
Які можуть бути їхні мотиви та цілі?
Насамперед, варто відзначити два факти.
Перший - Азербайджан, хоча зовні й веде відверто ворожу стосовно РФ політику, проте останнім часом, очевидно, від неї дистанціюється, іноді жорстко висловлюючись на адресу Москви. Що найяскравіше виразилося після збиття літака. Очевидно, що Кремлю це навряд чи подобається.
Другий - у Росії азербайджанці займають дуже серйозні позиції у бізнесі, а також у кримінальній ієрархії.
Якщо скласти ці два факти разом, то можна припустити, що Москва намагається використовувати наявність багатої азербайджанської діаспори в РФ як важіль тиску на Баку, з метою коригування позиції азербайджанської влади, ставлячи їх перед вибором: або змінюйте курс, або найбільші бізнесмени-азербайджанці в РФ будуть "розкуркулені", а їх. Це також сигнал представникам азербайджанської діаспори всередині РФ, щоб впливали в певному напрямку на Баку.
При цьому для ініціаторів "показового виступу" проти азербайджанців на Уралі будь-яка реакція Баку буде плюсою. Навіть якщо Алієв займе у відповідь жорстку позицію, це буде використано для того, щоб відібрати у бізнесменів-азербайджанців їхні активи до багатьох мільярдів доларів. Тут варто сказати, що в Росії після 2022 року виник цілий клас бенефіціарів процесу перерозподілу активів представників "недружніх країн", які були заблоковані в РФ після початку повномасштабної війни в Україні. Це пов'язані з Кремлем та силовиками російські бізнесмени. Тому для них очевидна вигода від того, що до "недружніх" країн буде записано й Азербайджан, а активи азербайджанців будуть тим чи іншим чином "віджаті".
Щоправда, тут питання, що у відповідь може (якщо захоче) зробити Баку. Причому не в якомусь символічному плані (типу демонстративного виходу з СНД), а щодо нанесення РФ реальної шкоди.
Азербайджан є важливим партнером РФ з логістичних маршрутів. Щоправда, тут залежність та вигода взаємна і невідомо, хто від розриву проектів втратить більше (по трубі Баку-Новоросійськ, наприклад, цього року планується прокачати на експорт 2,5 млн. тонн азербайджанської нафти).
Азербайджан може спробувати розгойдати ситуацію у прикордонному Дагестані. Але невідомо, чи має такі можливості.
Своїми важелями впливу на РФ має найближчий партнер Баку президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган. Туреччина відіграє велику роль в обході росіянами санкцій, є важливим для Росії партнером із закупівель та транзиту енергоносіїв. Але тут, знову ж таки, вигода взаємна. Щоправда, Ердоган, фактично контролюючи новий уряд Сирії, може створити проблеми для російських баз, які ще залишаються у цій країні.
Так чи інакше, але, зважаючи на все, ми спостерігаємо початок розвороту політики РФ щодо Азербайджану, яка виражається в спробі спонукати Баку відкоригувати свій курс (як мінімум у плані припинення публічної критики з боку Баку на адресу Росії, але, можливо, і не тільки). І найближчим часом ми побачимо, яка буде реакція на це президента Алієва. Якщо розпал пристрастей спаде - значить Баку і Москва змогли на певних умовах домовитися. Якщо скандал розкручуватиметься й надалі, то це означає, що дві країни можуть перейти до відкритої конфронтації. На цьому етапі навряд чи йдеться про конфронтацію військової, але розрив зв'язків може статися за дуже широким спектром, повністю змінивши характер російсько-азербайджанських відносин.
