Протести у Києві. Фото: "Країна"

Другий день протестів проти урізання повноважень НАБУ показав їхнє посилення. Людей на вулиці вийшло більше, поширилася географія.

Поступово наростає і критика української влади з боку Заходу, хоч і не в різкій формі. Також поки що мовчить "артилерія головного калібру" - Трамп і Держдеп. При цьому сьогодні Зеленський поговорив на тему повноважень НАБУ з прем'єр-міністром Британії Стармером. Готуються аналогічні розмови з Мерцем та Макроном.

Проте, головну проблему вчора Зеленський створив собі сам - він пообіцяв внести наступного тижня законопроєкт, що "гарантує незалежність НАБУ". Після цього нардеп-опозиціонер Железняк заявив, що цим законопроєктом Зеленський хоче повернути всі колишні повноваження НАБУ.

Водночас джерела "Страни" на Банковій це заперечують. За їхніми словами, Зеленський не має наміру повертати НАБУ повноваження, а заява про підготовку законопроєкту – це лише імітація готовності прислухатися до протестів та до "заклопотаності" європейців. Важливі моменти не зміняться.

Проте, саме собою те, що Зеленський продемонстрував готовність йти на поступки і компроміси надихнуло його супротивників і надихнуло в протести нову силу, оскільки заява президента виглядала так, що він "прогнувся", а отже, треба тиснути далі.

Тому вже вчора протести стали ще потужнішими і в них почали залучатися нові сили. Хоча до того, як Зеленський "прогнувся" здавалося, що вони скоро видихнуться на тлі млявої реакції як у суспільстві, так і на Заході.

У політичних колах поширена думка, що за протестами стоїть Захід, проте об'єктивно його участь у них (на відміну від другого Майдану) поки що не дуже помітна.

Як ми вже писали, вся ця історія спочатку мала внутрішнє походження. Костяком бунту проти Зеленського виступив альянс Порошенка та грантових структур, близьких до Демпартії США. І Порошенко, і грантовики відчували, що після перемоги Трампа на виборах у США гряде їхнє повне зачищення Зеленським, а тому почали силами своїх ресурсів (медіа та лояльні їм співробітники НАБУ) атаку на президента, яку Банкова і вирішила зупинити, підпорядкувавши собі НАБУ і вручивши "показову" підозру Шабуніну, а заразом і прозоро натякаючи на санкції проти власника "Української правди" Фіали.

Спроби цього альянсу підключити до тиску на Зеленського Захід досі були безуспішними (Трампу до проблем клієнтелли Демпартії немає жодної справи, а європейці не хотіли дискредитувати президента країни, що воює, на підтримку якої вони так багато вклали). Невеликий резонанс, що відбувається, викликало і в українському суспільстві.

Але вчорашнє "моргання" Зеленського ситуацію змінило. Очевидно, що тепер протести будуть продовжені і, цілком імовірно, до них будуть залучені й нові сили. У країні дуже багато незадоволених Зеленським. У тому числі й тих, хто вже стоїть "на краю" - перед перспективою повної втрати бізнесу та посадки у в'язницю, якщо влада в країні не зміниться. Наприклад, Коломойський, медіа якого дедалі негативніше щодо влади подають інформацію про акції протесту. Та й іншим олігархам та просто великим бізнесменам явно не комфортна ситуація своєї повної залежності від Зеленського та постійного страху, що їх можуть у будь-який момент відправити у в'язницю. А є й ті, у яких влада руками силовиків відібрала бізнес, сфабрикувала кримінальні справи, кинула в СІЗО, запровадила санкції. Загалом, багато хто може підключитися зі своїми ресурсами до антизеленського "руху". Крім того, до протестів можуть приєднатися (або організувати власні акції), наприклад, незадоволені насильницькою мобілізацією чи родичі мобілізованих. Загалом, розчарування у владі та особисто у Зеленському у суспільстві наростає вже давно, так само як і протестний потенціал. Але виплеснуться йому назовні заважало поширене переконання, що "під час війни протестувати не можна". Цьогорічні акції показали – можна. А тому, не виключено, що тепер протести будуть наростати.

І якщо акції продовжаться і не почнуть найближчими днями загасати, то Заходу буде вже важко їх ігнорувати, не роблячи жодних дій на адресу Зеленського.

За даними джерел "Страни" у грантових колах, у планах організаторів протестів найближчим часом опублікувати у ЗМІ низку особливо вражаючих корупційних кейсів, які НАБУ розслідувало проти найближчого оточення Зеленського та топчиновників.

А завдання номер один – спонукати приєднатися до протестів військових. Якщо останнє вдасться, ситуація для Зеленського стане реально загрозливою.

Поки що відомі командири мовчать. Але якщо акції продовжаться і розширяться (і особливо якщо на них відбудуться якісь інциденти з жертвами), то ймовірність підтримки протестів з боку частини армії зросте.

Цілі протесту розбиті на кілька етапів.

Перший етап – домогтися від Зеленського повного скасування всіх змін до законів про НАБУ. Як ми вже писали, якщо президент це зробить, він покаже свою стратегічну слабкість і втратить керованість вертикаллю влади. Якщо зараз голова СБУ Малюк на офіційному брифінгу, під камери, розповідає, що детективів НАБУ потрібно розстрілювати, то це означає лише одне – що він отримав повний карт-бланш від Зеленського "мочити" набушників. І якщо президент здасть назад, то він уже більше ніколи не матиме нинішньої лояльності та вірності силовиків.

Другий етап – домогтися відставки Єрмака та близької до нього голови уряду Юлії Свириденко (наприклад, через порушення проти неї кримінальної справи детективами НАБУ). Зеленському пропонуватимуть (а точніше, вже пропонують) зробити Єрмака "цапом-відбувайлом" в історії з урізанням повноважень НАБУ і звільнити. Для цього організатори протестів планують використовувати протиріччя всередині президентської команди, де Єрмаком багато хто незадоволений (насамперед, Арахамія та Буданов). Відставка керівників Офісу та уряду остаточно розбалансує систему влади Зеленського.

При цьому акції протесту триватимуть і підійдуть до третього етапу: президенту запропонують вибір - або перетворитися на весільного генерала, який не керує країною і є лише "місцемоглядачем", або піти у відставку. Може бути і більш жорсткий варіант, пов'язаний із примусом Зеленського до відставки та його повалення у разі відмови.

Загалом ситуація для Зеленського складається важка.

Єдиною більш-менш ефективною його стратегією може бути "забовтування" вимог протестувальників та Заходу щодо НАБУ - обіцяти щось приймати, але суті не змінювати. Розрахунок те що, що акції рано чи пізно розсмоктуються. Тим більше якщо відбудуться події на війні, які переключать на себе увагу суспільства.

Критична ситуація для Зеленського стане у двох випадках: якщо до протестів приєднається армія та/або Європа заявить, що припиняє фінансування та постачання зброї Україні, якщо не буде відновлено повноважень НАБУ. Доти, доки ні того, ні іншого не трапилося, у Банкової залишатиметься свобода маневру. При цьому дуже погіршити ситуацію для Зеленського може загострення проблем на фронті.

Тепер головне питання - як все це позначиться на війні?

Те, що відбувається, вже створює проблеми для України. Підриває довіру до вищого військово-політичного керівництва у суспільстві та армії, послаблює фокус уваги на війні, переключаючи його на внутрішньополітичне протистояння, що морально "демобілізує" країну. Це може зашкодити і бойовому духу армії, і готовності людей йти воювати. Так само як і на готовності Заходу і, особливо, Трампа, продовжувати підтримку України або посилювати тиск на РФ через запровадження жорстких санкцій.

Однак до кардинальної зміни військової ситуації події можуть призвести лише у двох випадках – якщо Зеленський втратить владу та/або якщо в країні розпочнеться внутрішня дестабілізація, в яку буде втягнута армія.

В останньому випадку на Україну чекає або повний військовий розгром, або прийняття російських умов миру.

Щодо відставки Зеленського, то сама по собі вона ще не означатиме різкої зміни ситуації. Хоча вже поширюються конспірологічні теорії, що все, що відбувається - це реалізація плану Заходу щодо повалення Зеленського з метою потім завершити війну, відхід чинного президента зі своєї посади не дорівнює припиненню війни. Це може статися лише тоді, коли Путін буде готовий укласти перемир'я зі змінником Зеленського, відмовившись від своїх нинішніх вимог на кшталт передачі контролю над чотирма областями та скорочення ЗСУ. Ці вимоги ніхто із представників нинішньої української еліти (зокрема й противники Зеленського) виконувати не збирається. Так само як і ніхто на Заході не хоче їх до цього спонукати.

Але якщо відставка Зеленського призведе до дестабілізації, до хаосу, до втрати керованості держапарату та армії, тоді як писалося вище, наслідки будуть радикальними.

Читайте Страну в Google News - натисніть Підписатися