Яка позиція Трампа щодо Зеленського та скандалу з НАБУ
Найбільш загадковим моментом у всій історії з політичною турбулентністю в Україні, що почалася, навколо теми повноважень НАБУ є ставлення до всього, що відбувається, Трампа та його адміністрації.
Білий дім, на відміну від європейських країн, мовчить, жодну свою позицію досі не висловлюючи.
У зв'язку з цим у політичних колах України існує три версії.
Перша - Трамп підтримує скорочення повноважень НАБУ та САП, оскільки це структури, створені та опікувані Демпартією США, які використовувалися ще у 2016 році проти Трампа (справа Манафорту). Ця версія поширена серед противників НАБУ. У їхньому трактуванні нинішній наїзд на Зеленського - помста президентові України з боку ліберальних кіл Заходу за те, що той надто зблизився з Трампом і підписав із ним ресурсну угоду. Проти цієї версії, однак, говорить те, що Трамп промовчав у критичні дні накату на Зеленського. Хоча одна заява Білого дому на підтримку дій Банкової проти НАБУ могла б обнулити всі заклики європейців повернути повноваження антикорупційним структурам.
Друга версія поширена серед численних супротивників Зеленського і говорить, що Трамп повністю підтримує протести проти Банкової, оскільки давно хоче позбутися чинного президента України, якого він вважає однією з головних перешкод до миру та досягнення домовленостей з Путіним. Не на користь їй, однак, говорить все те ж таки мовчання Трампа та інших американських офіційних осіб. Голоси на Заході на підтримку НАБУ та САП звучать здебільшого з табору, вороже налаштованого до Трампа – ліберальні ЗМІ та ліволіберальні європейські еліти. Виняток - окремі республіканці на кшталт сенатора Грема. Але, по-перше, вони належатать до групи, що конкурує з трампістами в Республіканській партії (неоконсерватори), позиція якої по Україні традиційно близька до позиції демократів. По-друге, заяви Грема та інших "яструбів" на підтримку НАБУ можуть бути обумовлені побоюваннями того, що через активізацію обговорення теми корупції в Україні на фоні скандалу з позбавленням повноважень антикорупційних структур, піде прахом вся їхня робота з переконання Трампа продовжувати допомогу Україні і посилити тиск на Росію, (про це давала зрозуміти, зокрема, донька Кіта Келлога, яка засудила скорочення повноважень НАБУ; при тому, що сам Келлог нічого публічно не говорив). Тим більше, що прихильники припинення підтримки справді використали протести в Києві та звинувачення у корупції на адресу Зеленського як аргумент на користь того, що українській владі не потрібно більше давати жодної копійки. Є, щоправда, публікація в британській Telegraph, де з посиланням на джерела повідомлялося, що представники Білого дому вимагали від Зеленського відмовитися від намірів скоротити повноваження НАБУ. Але ніхто з інших великих західних медіа про це не пише, а в самій Telegraph інформація подається з посиланням на помічників конгресменів, що може бути зливом від Грема або демократів.
Інше питання, що позиція тих самих британців та таких американських яструбів як Грем справді могла сильно вплинути на те, що Зеленський "здав назад" у питанні НАБУ. Оскільки Банкова спирається у питанні продовження та посилення підтримки України та тиску на Росію насамперед на західну "партію війни", яка поділяє загалом політику щодо Києва, закладену ще за часів Байдена (включаючи наявність антикорупційних структур як інструменту управління українськими елітами з боку Заходу). Водночас налаштовані жорстко проти демократів та їхньої політики сили в таборі Трампа (які, теоретично, могли б підтримати накат Банкової на НАБУ) ставляться до Зеленського, як правило, різко негативно. А тому деякі з них (як, наприклад, конгресвумен Марджорі Тейлор Грін) протести в Києві навіть вітали, використовуючи їх як доказ того, що підтримку Зеленського треба припиняти, а його самого потрібно усунути від влади. Тобто навіть якщо Трамп та його адміністрація і не підтримували прямо кампанію проти Зеленського, очевидно, що у Банкової у Вашингтоні просто не виявилося надійних союзників у боротьбі з антикорупційною вертикаллю та її групою підтримки всередині країни та на Заході.
Третя версія, яка перегукується зі сказаним вище, свідчить, що Трампу однаково байдужа і доля Зеленського, і доля клієнтели Демпартії з її НАБУ, САП та "міжнародними експертами" у конкурсних комісіях. Тому він і не втручається поки що в їх боротьбу, вичікуючи до чого прийде процес, щоб потім будь-який його результат записати собі в нагороду.
Яка б версія не була вірною, очевидно, що позиція Трампа, якщо вона буде публічно озвучена, є тим "джокером", який може різко змінити (або прискорити) перебіг подій в Україні - або врятувати Зеленського, відновивши його внутрішньополітичні позиції, або остаточно його потопити.
