Аналізуємо підсумки 1316 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Армія РФ просунулась на двох ділянках у Дніпропетровській області, а також на південь, у Запорізькій, повідомляє Deep State.
Росія заявила сьогодні про захоплення села Вербове на Дніпропетровщині. Українські військові це підтверджують та пишуть, що росіяни далі планують наступати на село Вишневоле.
Вчора армія РФ закріпилася на підступах до Сіверська Донецької області, повідомив український військовий із позивним "Мучною". За його словами, росіяни закріпилися "в тій частині, яку місцеві називають Сіверськ Малий/Верхній Сіверськ, біля р. Сіверський Донець".
"За візуальним контролем, вони вже мають плацдарм і, здається, готуються переводити тиск у наступну фазу - у напрямку Дронівки", - додав "Мучний". Про захоплення Сіверська Малого заявило і міноборони РФ.
Про "дуже важку" ситуацію на Куп'янському напрямі пише український військовий оглядач Богдан Мірошников.
Нині нашими воїнами було вжито низку заходів для недопущення подальшого прориву ворога. Але проблема в тому, що ворог уже дійшов до центру Куп'янська правому березі Оскола. І зараз ведуться запеклі бої за багатоповерхівки у центрі. Так, все дуже швидко сталося. Але ключову боротьбу було програно ще з появою плацдармів на правому березі Оскола багато місяців тому. Ворожі групи постійно намагаються блокувати рух між берегами. Через трубу ворог вже не пройде, але він достатньо накопичився поблизу міста і в самому місті, щоб подальші втрати під час підтягування резервів до 1–2 ліній не відчувалися так гостро", - повідомив Мірошников.
За його словами, "Куп'янськ став черговим прикладом того, як буквально за місяць важка ситуація стала критичною."
"Зараз наші воїни почали розгрібати всі ці проблеми, але ціна - дуже висока. Як і на добропільському напрямку. І тут підсумок буде зовсім невідомим", - додав оглядач, натякаючи на загрозу втрати Куп'янська.
Зазначимо, що картою Deep State днями в Куп'янську проявилися важливі зміни: "сіра зона" розширилася до траси на Харків, як у західній частині міста, так і в центрі.
При цьому, за оцінками військового паблика Deep State, темпи просування армії РФ у вересні були найнижчими з травня. Захоплено було 259 кв. км території України, що на 44% менше, ніж у серпні.
Найпроблемніша ділянка оборони ЗСУ – Дніпропетровська область. Там просування РФ набагато більше (53%), ніж штурмових дій (16% від загального числа). "А останні кадрові рішення тут не вселяють великої надії на покращення", - коментує паблік.
До обстрілу. Вночі росіяни завдали удару КАБами по Харкову, горіли торгові ряди ринку "Барабашово" та гаражний кооператив.
Також вчора вночі по Ізмаїлу завдав удару "Іскандер", але місцева влада цього не коментувала.
Російські «Шахеди» почали бити по об'єктах, що рухаються, повідомляє військовий портал Militarnyi.
Нові моделі БПЛА з нічною камерою вразили український залізничний потяг з паливом під час руху за 150-200 км від кордону. Відео опублікували російські паблики.
Перший дрон потрапив у локомотив, що призвело до зупинки ешелону, а наступні дрони почали вражати платформи та цистерни.
Також російські дрони зіткнулися з двома українськими гелікоптерами, які їх збивали, що створило загрозу їхньому падінню.
Серед уламків БПЛА було знайдено високопродуктивний мінікомп'ютер Nvidia Jetson Orin, який використовується для обробки відео та міг виконувати завдання автономного пошуку цілей шляхом порівняння побаченого із завантаженими в пам'ять моделями.
Чим Україні допоможуть "Томагавки" та чи дасть їх Трамп?
Україна запросила у США ракети "Томагавк", і Білий дім підтвердив, що роздумує над їхньою передачею. Що вони змінить на полі бою, якщо Трамп погодиться?
"Томагавк" - це американська далекобійна крилата ракета, створена для ударів по наземних та морських цілях. Вона летить на малій висоті, огинаючи рельєф і вражає цілі на дальності від 1500 до 2500 км.
Ракета досить стара - вона стоїть на озброєнні США з початку 1980-х років, хоча з того часу неодноразово модернізувалася.
На відміну від балістичних систем, "Томагавки" дозвукові, тому навіть не надто сучасні комплекси ППО здатні їх збивати. Однак низька траєкторія польоту та маневрування на маршруті ускладнюють виявлення та вимагають від систем ППО наявності достатньої кількості ракет-перехоплювачів та вибудуваної ешелонованої оборони.
У цьому "Томагавки" нагадують російські "Калібри" - ракети, схожі за призначенням та дальністю польоту. І ті, й інші - дозвукові крилаті ракети великої дальності, що застосовуються насамперед із морських носіїв (російські "Калібри" активно використовуються з підводних човнів та кораблів при ударах по Україні).
Дальність обох систем у відкритих джерелах вказується не більше 1500-2500 км.
При цьому "Калібри" масово збивалися українською ППО ще на тому етапі війни, коли основною системою ЗСУ була стара радянська установка С-300.
З урахуванням того, що "Калібри", згідно з відкритими даними, мають трохи більшу швидкість, ніж "Томагавки" (0,8 Мах проти 0,75 у американської ракети), то, ймовірно, відсоток збиття "Томагавків" також буде високим. Хоча це також залежить від майстерності маневрування ракети та її маршрутів з обходу російської ППО.
Проте, до їхнього удару готувалися ще з часів Радянського Союзу. І, на відміну від дронів, несподіванкою для російських зенітників "Томагавки" швидше за все не стануть. Багато в чому для протидії їм і створювалася свого часу система С-300 (і, як показує досвід України зі збиття "Калібрів" із боротьбою з крилатими ракетами, вона цілком справляється). При тому, що зараз основою системи ППО РФ є сучасна система С-400.
В цілому, "Томагавки" менш складна для збиття ціль, ніж той же ATACMS. Проте, звичайно ж, військову ситуацію для РФ поява в України "Томагавків" суттєво ускладнить.
У зоні поразки виявиться фактично вся європейська частина Росії та найбільші промислові центри, включаючи Москву та Санкт-Петербург. Для їх захисту потрібно постійно використовувати велику кількість систем ППО, необхідно буде велика витрата ракет. І навіть один Томагавк, долетівши до мети, може завдати великих збитків із бойовою частиною близько 450 кг (для порівняння, у ATACMS це 200-300 кг). На відміну від дрона, який може вразити лише слабозахищений або легкозаймистий (на зразок НПЗ) об'єкт, тому що не несе великої бойової частини
Тобто, при комбінованому ударі з ретельною розвідкою цілей та обходом ППО та РЕБ американська ракета може вражати об'єкти у далекому російському тилу.
Україна та Захід напевно це спробують використати для посилення антивоєнних настроїв у РФ та для підриву довіри російського суспільства до влади, яка не може захистити країну від таких ударів. Втім, реакція може бути і зворотною – посиляться вимоги до Кремля "жорстко відповісти". Але про це детальніше скажемо трохи нижче.
Окреме питання – звідки Україна запускатиме "Томагавки" у разі їх передачі.
Основні носії "Томагавків" - надводні кораблі та підводні човни ВМС США та союзників, оснащені універсальними пусковими установками. Саме морський старт є класичним та масовим способом застосування. Але кораблів, які оснащені під такий запуск, Україна не має. І вкрай малоймовірно, що США вирішать їх Києву передати. А якщо раптом і передадуть, то вони стануть вразливою метою для російських дронів та балістики. І, з високою ймовірністю, будуть швидко потоплені, якщо базуватимуться в Чорному морі.
Теоретично, щоправда, може бути варіант, за яким США чи інша країна продадуть європейцям свій корабель-носій "Томагавків", а ті передадуть його Україні і потім Київ запускатиме з нього ракети, наприклад, з нейтральних вод Північного моря. Однак на даному етапі поки важко уявити таке очевидне залучення США та країн НАТО до війни (зрозуміло, що український екіпаж для управління кораблів та ракетними системами в короткі терміни підготувати неможливо і керувати кораблем будуть іноземні військові).
З повітря таких ракет також не запускають. Але є варіант наземного запуску, який американці розробили відносно нещодавно після виходу США з договору про РСМД. Для цього у 2019 році створено систему Typhon, яка дозволяє запускати "Томагавки" з мобільних наземних установок.
Такий вид запуску поки що відпрацьований лише на навчаннях та в бойових умовах не застосовувався. Основним варіантом застосування "Томагавка" залишається морський.
Але в контексті України саме наземний варіант видається найбільш реалістичним, якщо Вашингтон все ж таки ухвалить рішення про передачу. Хоча поки неясно, чи багато США наземних установок для "Томагавків" і наскільки вони готові до великої конвенційної війни.
Судячи з відкритих даних, які публікує Конгрес США, поки повідомлялося про розгортання системи Typhon тільки на Філіпінах. Також вони використовувалися на навчаннях в Австралії. Крім того, повідомлялося про їх можливі постачання Німеччині в 2026 році.
Про кількість вже виготовлених наземних установок даних немає. Але з огляду на те, що система була випробувана відносно недавно - шість років тому - навряд чи таких установок зробили дуже багато. У Конгресі уточнювали, що потенційна проблема із наземним запуском може полягати в тому, що наземна установка надто громіздка, що робить її помітною для супротивника та вразливою.
"Армія, ґрунтуючись на одержаних уроках, вважає нинішню конфігурацію системи Typhon "занадто великою для роботи на полі бою" і "досить великою [і] довгою, тому що для запуску ракетної системи їй доводиться переходити у вертикальне положення", - йдеться на сайті Конгресу.
Втім, організаційно-технічні проблеми з постачанням "Томагавків" Києву американцями далеко не найголовніші. Вирішальне значення при прийнятті Трампом рішення постачати Томагавки чи ні гратиме питання про можливу реакцію Росії.
Якщо уявити, що США наважаться на надання Києву наземних установок для "Томагавків", то можна з упевненістю стверджувати, що список цілей для ударів суворо регламентуватиметься Штатами. А значить і будь-який удар, який завдасть цими ракетами Україна, сприйматиметься РФ як схвалений і, фактично санкціонований, Вашингтоном.
Москва ще минулого року змінила свою ядерну доктрину так, щоб розцінювати ракетний удар західним озброєнням з території України як напад держави, що передала ці ракети. Це було зроблено у відповідь на удари по Росії тактичними ракетами ATACMS, що наприкінці своєї каденції схвалив Байден і зупинив Трамп.
Застосування ж Україною набагато більш далекобійних "Томагавків" тим більше буде розцінено Москвою як пряму участь США в ударах по РФ (особливо, якщо вони справді завдадуть істотних збитків або вразять знакові об'єкти на кшталт Кремля). І може спричинити відповідне підвищення ставок з боку РФ. У зв'язку з чим виникне безліч ризиків - від удару ядерною зброєю або "Горішником" по Україні до ударів будь-якого типу безпосередньо за цілями на Заході. Що загрожує катастрофічними наслідками для всього світу.
Трамп же, незважаючи на всю свою антипутинську риторику останніх тижнів, явно намагається не розпочати війну США з Росією, а перекласти на Європу тягар підтримки Києва, заразом змусивши ЄС відмовитися від російських енергоносіїв. При цьому безпосередньо американську участь у війні мінімізуватиме.
Передача Україні "Томагавків" можуть ці плани зруйнувати, створивши ризик прямого залучення США до війни. Чи готовий Трамп на такий ризик піти - поки що питання відкрите.
Тим часом у західних ЗМІ пишуть, що для виробництва власних ракет, тих самих "Фламінго", Україні не вистачає грошей.
"Проблема для Києва вже деякий час полягає в тому, що у них немає грошей на виробництво. Наприклад, вони дійсно багато говорили про свою здатність виробляти балістичну ракету. І, знаєте, коли я розмовляю з українцями, вони згадують про ще одне випробування, якщо не про реальне застосування наприкінці минулого року або на початку цього, але це не пішло за планом". Їх дійсно є інші ракети. Одна називається "Нептун". Це теж крилата ракета.
Також він вважає, що «Фламінго» не стануть game-changer - тобто не змінять кардинально перебіг війни, хоча й зможуть ефективніше бити російськими НПЗ.
До речі, більше місяця тому, 31 серпня, багато українських телеграм-канали опублікували відео, як стверджувалося, запуску «Фламінго» по супротивнику.
Проте з того часу так і не з'явилося більш-менш достовірних відомостей про те, куди ці ракети потрапили і чи взагалі потрапили.
Також не було у публічній площині інформації про нові випадки бойового застосування цих ракет.
Хоча, як правило, Київ не втрачає можливості продемонструвати ефективність нових видів української зброї.
Зазначимо, що у західних ЗМІ раніше вже з'являлися досить скептичні публікації щодо можливостей "Фламінго". Крім того, виробник цих ракет компанія Fire Point (вважається близькою до оточення президента) останнім часом опинилася у центрі низки скандалів. ЗМІ писали про те, що щодо її НАБУ розслідує кримінальні справи щодо зловживань щодо постачання дронів до армії.
Тому ряд коментаторів сприйняли інформацію, що з'явилася невдовзі після початку розслідування, про розробку ракет «Фламінго» як піар-акцію Fire Point з метою відвернути увагу від корупційного скандалу.
Чи дадуть Україні "репараційний кредит"
У Європі точаться дискусії з приводу того, як далі фінансувати Україну – в умовах того, що США це робити відмовилися.
Ініціатива ЄС щодо виділення Україні "репараційного кредиту" за рахунок заморожених у Європі активів РФ може призвести до провалу через розбіжності, пише Euractiv.
Видання повідомляє, що з багатьох ключових деталей плану немає єдиної думки.
Одне з головних питань – сума. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Європа може надати Києву "майже 140 мільярдів євро" безвідсоткових кредитів. Однак у понеділок представник Єврокомісії Балаж Уйварі заявив, що кредит дозволить задіяти "близько 170 мільярдів євро".
Але вся ця схема вже викликала нехарактерну гнівну реакцію Бельгії, яка є ключовим гравцем у переговорах ЄС, оскільки є базою Euroclear – фонду, в якому заморожено російські суверенні активи.
"Взяти гроші Путіна та залишити ризики Бельгії: цього не станеться, дозвольте мені заявити про це абсолютно чітко", - заявив минулого тижня прем'єр-міністр Барт де Вевер.
Він додав, що інвестори можуть "вилучити свої резерви з єврозони", якщо "країни зрозуміють, що гроші центральних банків можуть зникнути, якщо європейські політики вважатимуть це за потрібне".
Пропозиція щодо "репараційного кредиту" також викликала "гнів" Європейського центрального банку, який неодноразово попереджав, що будь-яке юридично неправомірне використання активів може спровокувати відтік капіталу інвесторів із Європи, що може поставити під загрозу фінансову стабільність єврозони.
Проти ідеї "репараційного кредиту" виступив і Макрон.
Водночас прихильники продовження підтримки України відкрито закликають Європу "затягнути пояси" та збільшити допомогу Києву.
Про те, що Європа має витрачати гроші на Україну на шкоду своїй освіті та охороні здоров'я, заявив учора екс-генсек НАТО Столтенберг.
"Мільярд на оборону України - це мільярд менше на охорону здоров'я, освіту та інфраструктуру. Але найвища ціна - дозволити Путіну перемогти. Тому маємо взяти на себе витрати заплатити за мир", - сказав Столтенберг.
Втім, після того, як від фінансування України "відвалився" Трамп, одним мільярдом справа не обійдеться. Україна заявляла про потребу у 60 мільярдах доларів наступного року - також є дірка і цього року.
Про те, яку частину цієї ноші до приходу Трампа до влади тягнули США, можна уявити зі слів колишньої керівниці USAID Саманти Пауер.
У розмові з російськими пранкерами, які представилися Петром Порошенком, вона заявила, що після початку війни щомісяця її агентство виділяло Україні півтора мільярда доларів "просто готівкою".
За словами Пауера, гроші направлялися до бюджету України.
"Це було через дефіцит (український бюджет - Ред.). Тепер ці гроші надходять, коли надається звітність - Конгрес не хотів платити пенсії. Це було по суті доповненням до податкових надходжень, тому що податкові надходження різко впали через скорочення обсягів економіки", - заявила Пауер.
З її слів, ці гроші "зникли", коли прийшов Трамп.
Пауер не уточнює, чи саме такі суми виплачували всю каденцію Байдена. Але якщо так, то лише готівкою та лише по лінії USAID Київ отримав від Вашингтона понад 50 мільярдів доларів. А були й інші види підтримки. Трамп, нагадаємо, казав, що Штати профінансували Україну на 300 мільярдів доларів. Київ заявляв, що отримав лише 177 млрд.
План Трампа по сектору Газа
Учора Дональд Трамп озвучив основні пункти свого плану щодо врегулювання у секторі Газа.
План є двадцятипунктною пропозицією, яка покликана завершити бойові дії, прибрати з влади ХАМАС і створити в Газі тимчасові структури управління під міжнародним контролем.
В основі плану лежить вимога негайного припинення вогню та "заморозки" ліній зіткнення, а також повернення всіх ізраїльських заручників протягом 72 годин після офіційної згоди сторін. Ізраїль, у свою чергу, зобов'язується звільнити палестинських ув'язнених - у тому числі 250 осіб, засуджених до довічного ув'язнення, і близько 1 700 затриманих після початку війни, а також передавати тіла загиблих, керуючись принципом: за кожного поверненого ізраїльського заручника - тіла 15 загиблих із поранених.
Особливе місце в плані займає демілітаризація Гази: ХАМАС пропонується повністю вивести себе з процесу управління, з ліквідацією його озброєних структур, тунелів і виробництв зброї, під контролем міжнародних спостерігачів. Тим, хто добровільно відмовиться від зброї та визнає принципи мирного співіснування, обіцяється амністія та безпечний виїзд із сектора, якщо вони забажають піти. Впроваджується ідея створення Міжнародних стабілізаційних сил (ISF) зі складу арабських та європейських держав, які разом із новою поліцією Гази мають забезпечувати безпеку, перешкоджати постачанню зброї та сприяти перехідному періоду.
Щодо управління, план пропонує оформити Газу як особливу зону, керовану тимчасовою технократичною палестинською комісією під наглядом міжнародного органу, який називається "Board of Peace", який очолить сам Трамп, а також за участю інших міжнародних осіб, таких як Тоні Блер. Ця комісія займеться відновленням інфраструктури (водопостачання, каналізація, електромережі), розподілом гуманітарної допомоги через міжнародні агенції, звільненням доріг, очищенням від завалів та розмінуванням. В економічній частині передбачається створення спеціальної економічної зони з преференціями та участю міжнародних інвесторів для пожвавлення економіки.
Крім того, Трамп припускає, що згодом може бути відкритий шлях до палестинської державності - хоча формулювання залишаються досить розпливчастими, конкретика залежить від реформ Палестинської адміністрації та успішного завершення перехідного періоду.
Нетаньягу вже публічно підтримав план, заявивши, що він бачить у плані інструмент завершення конфлікту - хоча в його правлячій коаліції є сили, які критикують будь-які поступки. Ізраїльський уряд погодився з основними положеннями демілітаризації Гази та вимогами до ХАМАСу, але попереджає, що якщо ХАМАС заважатиме реалізації плану Трампа – Ізраїль "доробить роботу сам". З погрозами на адресу ХАМАСу, якщо він не прийме плану, виступив і Трамп.
Підтримали план і багато арабських країн, включаючи Саудівську Аравію та Катар, а також Туреччина та Пакистан. Позитивно про нього відгукнулися й у Європі.
Щодо ХАМАСу, поки що офіційної згоди на план від угруповання не було. ХАМАС наголошує, що не був учасником розробки плану і, з його боку, головною проблемою є фактичний саморозпуск організації. Деякі джерела повідомляють, що ведуться консультації з посередниками з Катару та Єгипту і що ХАМАС "схиляється" до ухвалення плану, хоча з застереженнями, повідомив телеканал CBS. Але у публічних заявах ХАМАС каже, що не може прийняти пропозицію, якщо вона ставить під питання майбутнє палестинського опору та не гарантує його політичної участі у повоєнних процесах.
При цьому з боку США вже натякають, що відмова ХАМАС визнати план може загрожувати залученням Штатів у війну проти угруповання.
Ізраїльські паблики пишуть, що американська армія готується до масштабної війни. Такий висновок робиться зі зростання "індексу піци Пентагону" - неофіційного індикатора військової активності міністерства війни США.
За їхньою інформацією, американські літаки-дозаправники, які раніше літали до Європи, перенаправлені на Близький Схід. Частина літаків вже прибула на базу в Катарі, інші очікують на виліт з британських баз. Така концентрація сил спостерігалася перед минулою атакою на Іран.
Паблики нагадують, що перед цим Трамп зустрівся з Нетаньяху та влаштував масове скликання генералів, де закликав готуватися до війни.
