Аналізуємо підсумки 1323 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Армія РФ після тривалої паузи відновила наступ у Сумській області та суттєво просунулась у районі Новомиколаївки, повідомляє український військовий паблік Deep State.
Також у РФ просування на п'яти ділянках на заході Запорізької області: біля Новоіванівки, Мисливського, Малинівки, Вишневого та в Полтавці.
Міноборони Росії заявило про захоплення Новогригорівки, яке, судячи з українських карт, поки що знаходиться в "сірій зоні". Український боєць "Мучної" пише, що втрату села підтверджують російські прапори, встановлені там.
Крім того, на карті з 6 жовтня з'явився довгий виступ сірої зони у бік Олексіївки Дніпропетровської області (обведено). Армія РФ прорвалася туди, скориставшись туманом, повідомляє Deep State.
За даними паблік, за останні дві доби кілька груп росіян заїхали до села на техніці зі сходу.
.jpg)
"Мучний" пише, що росіяни зараз найбільше активно штурмують на Гуляйпільському напрямку в Запорізькій області, намагаючись взяти Полтавський плацдарм ЗСУ (у селі Полтавка, в центрі якого вже йдуть бої).
"Траса до Гуляйполя тепер під загрозою - противник встановив вогневий контроль за допомогою FPV-дронів, оптичні БПЛА заходять глибше і можуть вести розвідку та коригування вогню прямо за маршрутом руху техніки", - повідомляє український військовий.
Щодо подальших перспектив оцінки з України та РФ діаметрально протилежні.
Український військовий експерт Олександр Коваленко вважає, що безпосередніх загроз для обласного центру – Запоріжжя та Харкова немає.
За оцінкою Коваленка, у росіян на жодному напрямку недостатньо військ, щоб розпочати операції із захоплення обласних центрів. За інформацією експерта, під Сумами РФ 50-60 тисяч військ, на Білгород-Харківському напрямку 50 тис, у районі Чернігова - 12 тис.
Коваленко пише, що на Покровському напрямку у росіян зосереджено, за його даними, близько 130 тис осіб, і місто, проте, вже кілька місяців не можуть узяти.
У той же час Путін вчора заявив, що українські війська, "незважаючи на спроби завзятого опору, відступають по всій лінії бойового дотику" і "нині стратегічна ініціатива повністю залишається за Збройними силами Російської Федерації".
Російське командування заявляє про "знищення оточеного угруповання ЗСУ у Клебан-Бикського водосховища" (на південь від Костянтинівки) та про "завершальний етап розгрому ЗСУ у південних кварталах Куп'янська" (Україна цього не підтверджувала).
Нові удари по залізничній та енергетиці
Росія сьогодні вночі завдала нових ударів по українській енергетиці.
Приліт був об'єктом у Ніжині Чернігівської області, після чого в місті почалися аварійні відключення світла.
Також, за даними Міненерго, був удар по енергетичному об'єкту на Дніпропетровщині. Про прильоти по об'єктах інфраструктури повідомляла влада Кривого Рогу - заявлялося, що обстріл був у Зеленодольській громаді. Там розташована Криворізька ТЕС.
Чи була вона вражена – офіційно не підтверджувалося. При цьому компанія ДТЕК повідомляла, що вночі був удар по одній із її електростанцій.
Вдень Росія атакувала другий об'єкт ДПЕК за добу. Приліт був фабрикою в Донецькій області, де збагачується вугілля для теплових електростанцій.
Вранці росіяни вдарили по паливній базі у Прилуках Чернігівської області, була масштабна пожежа.
Крім енергетики, прильоти були залізницею під Ніжином. РФ вдарила 12 "Шахедами" товарним потягом і складами "Укрзалізниці". Багато поїздів при цьому було скасовано або перенаправлено іншими маршрутами.
У зв'язку з цим український експерт із дронів та зв'язку Сергій Бескрестнов заявив, що Росія може скоро "рознести всю залізницю" України, якщо не вжити термінових заходів.
Він зазначає, що росіяни почали відстежувати та атакувати локомотиви, без яких залізниця "зупиниться". Вантажні вагони не є важливою метою, а залізничне полотно швидко ремонтується.
На опублікованому відео видно такий приліт по локомотиву, який чекали до зупинки. За оцінкою Бескрестнова, він повинен був заїхати в укриття, а не чекати на удар.
Раніше стало відомо, що локомотиви у прифронтових регіонах стали захищати від дронів сітками.
Реакція РФ на "Томагавки" та плани Путіна щодо війни
Сьогодні в Росії почали розгорнуто коментувати тему можливих постачань Україні "Томагавків".
Москва закликала США "тверезо та здорово" підійти до цього питання, заявив заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков. І заявив, що це означатиме пряму участь США у бойових діях проти Росії.
"Без програмного забезпечення, без пускових установок, ракети самі по собі це, скажімо так, болванки. Відповідно, – і про це теж було сказано на високому рівні з російського боку, – гіпотетичне застосування таких систем можливе лише з прямим залученням американського персоналу", – сказав Рябков.
Речник того ж відомства Марія Захарова сказала, що "Росія закликає США до стриманості".
"У Москві сподіваються, що сигнали, спрямовані Вашингтону, будуть почуті. Якщо США все ж таки вирішать передати Києву ракети Tomahawk, це завдасть непоправної шкоди російсько-американським відносинам", - заявила речник російського МЗС.
Коментуючи ширше питання відносин США та РФ, Рябков додав, що "на жаль, доводиться констатувати, що потужний імпульс Анкоріджа на користь домовленостей зусиллями противників та зусиллями прихильників "війни до останнього українця", насамперед серед європейців, виявився значною мірою вичерпаний".
Також він повідомив, що Росія не отримала реакції США на ініціативу Путіна щодо продовження на рік угоди про скорочення наступальних озброєнь. "Росія пропозицією щодо ДСНО простягла США руку, але якщо Штатам нецікаво, то ми без цього обійдемося", - сказав Рябков.
Він також заявив, що Москва денонсує договір про переробку Росією плутонію для потреб США.
Одна з ключових заяв росіян у зв'язку з "Томагавками" - про "вичерпання імпульсу Анкоріджу". Тобто ширше – про загрозу зриву процесу нормалізації відносин росіян з американцями, і насамперед по Україні.
У наближених до Кремля телеграм-каналах також пишуть про "прощання з Анкоріджем". І про те, що відповідь на передачу Києву "Томагавків" (якщо така буде) не обмежиться заявами, а будуть "серйозні дії" і "ймовірні контрзаходи" військового характеру. Вказується, що попереджати про них не стануть, а застосовуватимуть за фактом.
Тобто у Росії американцям дають зрозуміти, що наслідки від передачі "Томагавків" можуть бути непередбачуваними. Про те, які можуть бути дії Москви у відповідь ми детально аналізували тут.
Але, зазначимо, поки що немає чітких свідчень, що Трамп ухвалив рішення передати Україні "Томагавки".
При цьому в російських ЗМІ пишуть, що якось вирішити з Трампом питання України зараз не вдалося, РФ планує воювати ще й наступного року - але в Кремлі цей рік війни розглядають як останній. Про це йдеться в авторській колонці оглядача "Московського комсомольця" Михайла Ростовського.
Колонка озаглавлена "Путін у пошуках світу: як господар Кремля планує завершувати СВО". Вона починається зі слів про те, що волі Дональда Трампа і російського президента "виявилося недостатньо, щоб подолати „завал“ обставин, що накопичилися" для завершення війни в Україні.
"І ось мій новий прогноз: наступний рік ВВП витратить на те, щоб знести цей завал, зробити обставини сприятливими для Росії та її бачення завершення українського конфлікту", – вважає Ростовський.
Далі автор статті пише з посиланням на "обізнане джерело", що саме Путін був ініціатором російсько-американського саміту на Алясці. Вашингтон, як йдеться у публікації, пропонував провести зустріч в ОАЕ та Шотландії.
Під час зустрічі зі спецпосланником Трампа Стівом Уіткоффом Путін "погодився з більшою частиною його мирного плану".
"А безпосередньо на Алясці господар Кремля дав свою згоду на той аспект плану Віткоффа, який раніше викликав у нього сумнів", – додав Ростовський, не уточнивши, що має на увазі.
При цьому Путін "зажадав виведення українських військ із Донбасу", уточнив оглядач "МК".
Трамп, за словами Ростовського, обіцяв подумати і дати відповідь пізніше. Однак цього не сталося, що стало "знаком незгоди", йдеться у колонці. Причиною незгоди Ростовський назвав "патрон-клієнтські відносини Америки з її молодшими політичними партнерами".
"Україна є одним із найслабших клієнтів усієї патрон-клієнтської мережі. Але Вашингтон не може залишити її без втрати свого статусу та поваги з боку клієнтели. Трамп не хоче і не може цього зробити, виходячи з однієї лише своєї доброї волі",
Проте Трамп піде на прийнятні для Росії умови і "ті самі пропоновані Москвою "глибокі структуровані переговори"", коли "його не буде іншого вибору або коли цей "інший вибір" означатиме витрати, які у Вашингтоні вважатимуть неприйнятно важкими", пише автор.
Він вважає, що позиція Трампа зміниться, якщо "фронт буде прорвано".
Підсумовуючи, Ростовський пише, що "стратегія Кремля в жовтні 2025 року" має на увазі, що "пошуки світу" вимагають не лише готовності домовлятися, а й "переконливих успіхів у сфері силової складової світової політики".
"Протягом наступного року Володимир Путін має намір їх досягти", - вважає Ростовський.
Чи готова Європа до війни?
У ключовій країні ЄС – Німеччині – спроби привчити суспільство до думки про "неминучість війни з Росією" дають збої.
Минулого тижня правлячі партії ФРН не змогли погодити запровадження обов'язкового військового обов'язку. Через це Бундестаг відклав перше читання змін до закону про військову службу.
Головне спірне питання стосується переходу від добровільної служби до обов'язкової. За проектом міністра оборони Пісторіуса (соціал-демократ), обов'язкова служба запроваджується лише у разі нестачі добровольців чи загострення ситуації з безпекою.
У партії ХСС назвали це "пустослівним військовим обов'язком". За словами голови партії Маркуса Зедера, "в умовах серйозної загрози нам потрібно більше, ніж армія із опитувальниками".
Однак багато німців могли б з цією точкою зору посперечатися. Вони явно не хочуть проходити обов'язкову військову службу, а дехто вважає, що українці вчинили неправильно, чинячи опір Путіну. Такі заяви пролунали в ефірі одного з найбільших телеканалів Німеччини – громадського мовника ARD.
У ході дискусії на ТБ із трьох молодих хлопців двоє висловилися проти обов'язкової служби в армії. Водночас один хлопець заявив, що не хоче воювати, навіть якщо на його країну нападуть.
"Чи потрібна нам знову обов'язкова військова служба? Ні, не потрібна, тому що у мене є проблема з самим словом "обов'язок". Якщо людей змушують щось робити, то вони роблять це лише впівсили, замість того, щоб брати тих, хто робить це добровільно і з повною переконаністю. але не варто їх примушувати", - заявив перший хлопець.
Другий був ще більш категоричним.
"У мене немає жодного бажання йти на військову службу, і я не хочу жертвувати своїм життям заради державних кордонів та сфер впливу. Я також не вважаю, що людей взагалі можна змушувати робити це проти їхньої волі", - заявив хлопець.
На його думку, Україні не слід було чинити опір агресії РФ, і він "вважав би за краще жити в Німеччині під владою Путіна, ніж жити в Німеччині, що роздирається війною".
"Навіть тоді (у разі нападу - Ред.) я не став би її захищати. Мені здається, що українці, наприклад, вчинили собі на шкоду, почавши воювати з Росією. Вони, на мій погляд, повинні були це прийняти. Я думаю, їм слід було здатися, тому що життя під час війни набагато гірше, ніж життя навіть під владою Путіна".
Втім, лунали й інші думки. Третій молодик заявив, що Україна мала опиратися - хоча сам не уточнив, чи піде служити в німецьку армію.
"Я вважаю, що не можна плутати жертву і агресора. Путін веде війну агресії. І це - порушення міжнародного права. А ставити на одну дошку обов'язкову службу з тим, що робить Нетаньяху, або з тим, що робить Путін, - це зовсім різні категорії. Тут мова йде про Основний закон про свободу людини і Конституції Німеччини". не можна це прирівнювати до дій Путіна", - заявив третій хлопець.
Швейцарія посилює становище українців
Швейцарія припиняє прийом українських біженців із західних регіонів і може навіть депортувати тих, хто вже отримав статус захисту.
Йдеться про Волинську, Рівненську, Львівську, Тернопільську, Закарпатську, Івано-Франківську та Чернівецьку області. Для решти українців програму прийому продовжили до 4 березня 2027 року.
Раніше подібні - і навіть жорсткіші - заходи вжила Норвегія. Уряд країни затвердив список областей, мешканці яких не будуть вважатися біженцями в Норвегії та отримувати допомогу від держави. До списку внесли:
– Черкаську область,
– Чернівецьку,
– Івано-Франківську,
– Хмельницький,
– Кіровоградську,
- Київську (область, не місто),
– Львівську,
– Полтавську,
– Рівненську,
– Тернопільську,
– Вінницьку,
– Волинську,
– Закарпатську,
– Житомирську.
Раніше до списку входили лише західні області України. Тепер у Норвегії безпечними визнано всі регіони, крім південних, східних та Києва. Зазначимо, що подібні ідеї (давати притулок лише мешканцям прифронтових регіонів) висловлюються й у ЄС. Але для їх реалізації потрібне рішення на рівні Євросоюзу (Швейцарія та Норвегія до ЄС не входять). Однак те, що це питання можуть порушити на тлі ініціатив цих двох країн виключати не можна.
