Аналізуємо підсумки 1332 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Армія РФ просунулась на трьох дільницях на заході Запорізької області, повідомляє Deep State. А саме – біля Новоіванівки, Малинівки та у Полтавці.
Російське міноборони заявляє про захоплення села Привілля на Дніпропетровщині. Україна цього не підтверджувала. Привілля, за картою Deep State, знаходиться під контролем ЗСУ і розташоване на лівому березі річки Янчул за три кілометри від лінії фронту.
Запеклі бої тривають у Покровську.
"Західна частина міста горить, там йдуть жорстокі, виснажливі битви. Ворог намагався прорватися вглиб району, кілька ворожих груп були помічені та миттєво знищені нашою вогневою реакцією. Відбувається постійний тиск по всій лінії фронту: Противник намагається шарудити малими групами, шукає щілин боєць із позивним "Мучною".
За його словами, ситуація зараз напружена, якщо ростяни зможуть наростити темп і кількість наступальних дій, "є ризик, що місто стиснеться в пастку і перетвориться на зачистку в щільній забудові".
Також росіяни стверджують, що захопили Піщане на схід від Куп'янська та показали відео звідти. Україна цього не підтверджувала.
Миколаїв учора вперше початку війни атакував КАБ, підтвердив губернатор Кім. "Тип боєприпасу ще встановлюють, але це перший випадок з початку повномасштабної війни, коли околиці міста були атаковані керованими авіабомбами", - повідомив він в ефірі телемарафону.
Раніше повідомлялося, що бомба була запущена з акваторії Чорного моря та пролетіла 150 кілометрів.
Також в Україні продовжують обговорювати вчорашній російський удар по навчальному центру ЗСУ (нагадаємо, це сталося на Кіровоградщині).
Після прильотів учбовими полігонами ЗСУ їх відновлюють, не змінюючи локацію, через що пізніше відбуваються повторні обстріли, заявила нардеп Ганна Скороход. Зокрема, неодноразово були прильоти полігоном у Чернігівській області, де, за словами Скороход, загинула "шалена" кількість людей.
Вона зазначила, що ці полігони залишилися з радянських часів, їх можна знайти навіть на гугл-картах, а тому прильоти можливі.
Вночі російські війська завдали масованого удару по об'єктах енергетики у Кривому Розі та околицях. А ЗСУ завдали ударів по підстанціям та АЗС у Криму.
Українські експерти кажуть, що Росія змінила тактику ударів по енергетиці: замість масованих ракетних атак вони руйнують окремі енергорайони, повідомив голова "Укренерго" Зайченко. Знищуються підстанції, часто б'ють тепловими електростанціями, деякі об'єкти вражалися вже десятки разів, їх щоразу доводиться відновлювати.
Розмова Путіна та Трампа
Учора президент США зателефонував колегі з Росії. Переговори відбулися напередодні сьогоднішньої зустрічі Трампа та Зеленського та тривали понад дві години.
Основний підсумок цієї розмови, яка, за даними Кремля, відбулася за російською ініціативою - Вашингтон та Москва домовилися про дві зустрічі щодо України.
Першу проведуть Лавров та Рубіо, а також їх делегації (до американської увійде і віце-президент Венс). Міністри закордонних справ уже зателефонували з цього питання.
Після неї має відбутися особиста зустріч Трампа та Путіна у Будапешті.
Орбан уже підтвердив, що така зустріч готується. Він також зателефонував обох президентів.
Загалом Трамп оцінив розмову з Путіним у вкрай позитивних тонах, хоча й не уточнив, про які конкретно параметри врегулювання в Україні йшлося. З більш-менш конкретного він дав зрозуміти, що питання "Томагавків" - те, за чим Зеленський по суті поїхав до США - швидше за все буде відкладено.
При цьому помічник президента РФ Ушаков заявив, що Путін порушував тему "Томагавков" у розмові з Трампом. Він заявив, що ситуацію на полі бою вони не змінить, однак, "завдадуть шкоди російсько-американським відносинам". Це звучало як те, що під загрозою поставок ракет Путін все одно не піде на поступки, а якщо їх буде поставлено, то може бути якась "відповідь" з боку Москви.
За підсумками, коментарі Трампа з приводу постачання ракет, як писалося вище, звучали як натяки на те, що їх не поставлятимуть.
Власне, про те сьогодні писали і західні ЗМІ, коментуючи підсумки розмови.
Американські та європейські видання почали публікувати статті про те, що в Україні "здивовані" розмовою Трампа та Путіна, і що він "підриває" зусилля Зеленського, які він докладав за останні тижні, щоб умовити США виділити більше зброї. Зокрема, "Томагавків", які тепер, швидше за все, Зеленський зі своєї нинішньої поїздки до Штатів не привезе, як пише агентство Reuters.
CNN також пише, що Трамп не дасть Зеленому "Томагавків".
Про те, що питання про передачу "Томагавків" Києву офіційно поставлено на паузу, заявив сьогодні і депутат Верховної Ради Єгор Черньов ("Слуга народу").
Втім, як буде насправді – дізнаємося вже за кілька годин, за підсумками зустрічі Зеленського та Трампа, яка має відбутися у Вашингтоні.
Чого чекати від зустрічі у Будапешті?
Але повернемося до передбачуваної зустрічі Путіна та Трампа у Будапешті.
Наразі більш-менш достовірно відомо, що Путін висунув під час попередньої зустрічі на Алясці свою умову для зупинення війни – передача Росії всій території Донбасу. І хоча Трамп цієї умови прямо не відкидав і навіть натякав, що може статися "обмін територій", за підсумком США не стали тиснути на Київ та Європу, коли ті умови Путіна прямо відкинули. Натомість Трамп через деякий час почав загрожувати Москві.
При цьому невідомо, що пропонує сам американський президент. Але сьогодні свою версію плану Трампа на Алясці опублікувала британська газета Financial Times
З посиланням на джерела видання пише, що в Анкориджі Трамп вніс пропозицію пом'якшити санкції проти РФ в обмін на припинення вогню (тобто зупинити війну по лінії фронту). Також Трамп заявив Путіну, що США готові визнати анексію Криму Росією та підштовхнути Україну до відведення військ на Донбасі – якщо Росія припинить бойові дії.
Але Путін, за даними FT, відхилив цю пропозицію, вимагаючи від України спершу вивести війська з Донбасу. Також російський президент наполягав, що угода неможлива без усунення "корінних причин" конфлікту. Газета не уточнює, що то за причини. Але, зважаючи на все, тут малися на увазі моменти, пов'язані участю Заходу в озброєнні України, а також з правами УПЦ і російськомовного населення України (що ці питання піднімалися Росією на Алясці, днями розповідав Лавров).
Невідомо, чи справді ця розбіжність стала приводом для подальших негативних заяв Трампа – адже після зустрічі з Путіним на Алясці президент США публічно характеризував її дуже позитивно. І заявляв, що на ній досягнуто значного прогресу на шляху до світу.
Також у Трампа позитивно оцінювали умову Путіна щодо виведення українських військ з усієї території Донецької області. Оскільки це виглядало пом'якшенням позиції РФ, яка раніше вимагала виведення ЗСУ з усіх чотирьох регіонів, на які претендує Москва.
І після саміту в Анкориджі на деякий час між США та Росією було знято питання санкцій у вигляді вторинних мит, якими напередодні погрожував Трамп.
І в цьому сенсі ситуація зі вчорашньою розмовою Трампа та Путіна - і ймовірною їхньою зустріччю в Будапешті - дуже нагадує, як розвивалася ситуація напередодні їхнього саміту на Алясці.
Тоді, нагадаємо, Трамп також заявляв про своє розчарування Путіним та загрожував запровадженням грандіозних санкцій проти покупців російських енергоносіїв. Але, зрештою, зіткнувшись із небажанням найбільших імпортерів нафти з РФ від неї відмовлятися, ввів лише невеликі санкції проти Індії, а потім зустрівся з Путіним на Алясці, після чого заявив про грандіозний прогрес на шляху до миру в Україні.
На підставі цього з'явилося багато прогнозів на тему, що Трамп вже про все з Путіним домовився і тепер тиснутиме на Зеленського, щоб той вивів війська з Донбасу. Але минуло близько місяця і Трамп знову сказав про своє "розчарування" Путіним, назвав Росію "паперовим тигром" та пригрозив постачанням "Томагавків" Україні.
Тобто гойдалка хитнулася у зворотний бік. З'явилися прогнози, що Трамп входить у конфронтацію з Москвою, поставить "Томагавки" та іншу зброю Україні, а також надасть їй масштабну допомогу у війні з РФ з метою натиснути на Путіна.
З Кремля у відповідь пролунав цілий спектр погроз. Починаючи від "руйнування відносин" і закінчуючи прямими натяками на ядерну війну.
Але Трамп знову поговорив з Путіним і раптово заявив про великий прогрес, а також про підготовку нової зустрічі президентів у Будапешті. Плюс до того, дав зрозуміти, що ні "Томагавки" постачати Україні, ні санкції вводити проти Росії він не має наміру. Тобто фактично повторилася ситуація середини серпня – напередодні і після саміту на Алясці.
Втім, не виключено, що це не останні "гойдалки". Тим більше, що сьогодні ввечері відбудуться переговори президента США із Зеленським і що після них завитий Трамп і чи не змінить знову свою точку зору – невідомо. Варіанти можуть різні. Наприклад, у російських пабликах учора активно обговорювалася конспірологічна теорія "хитрого плану" Трампа: "заманити" Зеленського обіцянками "томагавків" у США без супроводу його групи підтримки в особі європейських лідерів. А потім жорстко натиснути на нього під час зустрічі. Є й альтернативна теорія "хитрого плану" - Трамп запрошенням до зустрічі хоче приспати пильність Путіна, а паралельно передати Україні "томагавки"
Втім, чекати, що саме станеться після зустрічі Трампа із Зеленським, у будь-якому випадку залишилося недовго. Але очевидно, що позиція президента США щодо війни в Україні коливається дуже сильно.
"Гойдалки" ці пояснюються тим, що Трамп стоїть перед вибором трьох варіантів дій по Україні, кожен з яких пов'язаний для нього з ризиком.
Варіант перший – тиснути на Росію, щоб та погодилася припинити вогонь по лінії фронту та зняти неприйнятні для Києва умови завершення війни. Це шлях, однак, довгий, оскільки Вашингтон не має прямих і сильних важелів впливу на Москву, які б спонукали її швидко піти на поступки. Крім того, це шлях небезпечний, оскільки застосування ще не задіяних важелів тиску (на кшталт поставок "Томагавків") загрожує різкою ескалацією у відносинах США та РФ. Крім того, їх застосування ще глибше залучить Америку до війни в Україні і перетворить її таким чином з "війни Байдена" на "війну Трампа".
Варіант другий – натиснути на Зеленського, щоб той прийняв умови Путіна (принаймні ключові з них на кшталт виведення військ із Донецької області). Варіант для завершення війни потенційно простіший і швидший, оскільки на Київ у Вашингтона є дуже широкий перелік важелів впливу та прямого тиску. Однак він пов'язаний зі звинуваченнями на адресу Трампа на Заході в "капітуляції перед Путіним", а також може загострити відносини президента США з Європою і навіть значною частиною власної Республіканської партії. Такий варіант був би можливий, якби Росія та США (та й загалом Захід) дійшли б певної угоди про припинення конфронтації і початок зближення. Однак поки що ознак таких домовленостей не спостерігається.
Варіант третій – поступово відходити убік, зменшуючи участь США у війні та спостерігаючи за ситуацією з боку, вичікуючи, коли вона зміниться таким чином, щоб можна було повернутися до мирних переговорів (зміна становища на фронті чи всередині країн, зміна влади у ключових країнах Європи, прояснення відносин з Китаєм тощо). За фактом Трамп зараз йде саме цим шляхом, незважаючи на періодичні різкі заяви і спроби тиснути то на Путіна, то на Зеленського. Наприклад, він повністю припинив військову допомогу Україні, пропонуючи європейцям купувати зброю для ЗСУ за гроші.
Однак при всій привабливості для Трампа цього шляху, і він пов'язаний із певними складнощами.
По-перше, невідомо, скільки доведеться чекати, поки ситуація зміниться на більш відповідну для мирної угоди. Можливо довго. А це суперечить обіцянкам Трампа швидко завершити війну.
По-друге, українська влада і дуже впливова на Заході (у тому числі й у США) "партія війни" постійно, використовуючи різні приводи, спонукає Трампа до більш жорстких заходів проти Путіна, закликаючи показати, що таке "світ через силу" та "хто у світі господар".
По-третє, є вплив дуже потужного нафтогазового лобі в Республіканській партії США, який пропонує використовувати війну в Україні як привід позбавити Росію ринків збуту енергоносіїв у світі. І заклики США до різних країн відмовитися від імпорту російських нафти та газу все більшою мірою нагадують не "примус до миру", а видавлювання з ринку конкурентів. Потенційно продовження такої політики може спричинити напругу у відносинах США та РФ не менше (а може бути й більше), ніж постачання "Томагавків" Україні.
За підсумками, ми й бачимо "гойдалку" - коли Трамп пробує "на дотик" кожен із варіантів, стикається з опором та ризиками, після чого робить розворот на 180 градусів, що багатьох дивує.
Як вже писалося вище, загалом, Трамп насправді йде по "серединному" третьому шляху, уникаючи крайнощів. Однак є дуже багато сил, які не хочуть, щоб він "умив руки" і спонукають зайняти більш певну позицію.
Але Трампу наразі цьому чинить опір. Особливо якщо йдеться про рішення, які можуть призвести до прямого залучення США у війну з загрозою переходу її в ядерну стадію.
