Санкції Трампа щодо "Лукойлу" та "Роснафти" навряд чи спонукають Путіна завершити війну - ЗМІ
Санкції президента США Дональда Трампа щодо "Лукойлу" та "Роснафти" скоротять доходи РФ, але не в кілька разів, і навряд чи спонукають Володимира Путіна завершити війну.
Про це пише аналітик Фонду Карнегі Сергій Вакуленко.
За його оцінкою, великі китайські та індійські нафтопереробники можуть на якийсь час "зобразити готовність" відмовитися від нафти "Лукойлу" та "Роснафти", але лише для того, щоб знову почати купувати її, коли увага Трампа перейде, скажімо, на Венесуелу.
А дрібніші покупці і цього робити не стануть.
Вакуленко прогнозує, що Індія та Китай не захочуть втрачати зручного постачальника з низькими цінами, а війну в Україні сприймають як чужу.
"Санкції наробили багато шуму - в основному тому, що вони стали першими, введеними після повернення Дональда Трампа до Білого дому. В іншому ж вони несуть трохи нового: "Роснефть" і "Лукойл" тепер опинилися приблизно під такими ж обмеженнями, під якими ще з 10 січня 2025 року знаходяться дві інші великі компанії. Нафта ". Січневі санкції, введені адміністрацією Джо Байдена, що йде, теж спочатку здавалися грізними. Але обсяги видобутку та експорту в обох компаній практично не знижувалися, а виросли були накладні витрати і знижки при поставках в Індію і Китай повернулися до досанкціонних значень. відправляють нафтові вантажі і від свого імені. Тому поки що немає серйозних підстав очікувати, що дві наступні нафтові компанії не зможуть впоратися з тим самим завданням», - пише Вакуленко.
Він зазначає, що світовий ринок також не вірить у різке зниження постачання нафти з Росії. В іншому випадку зростання цін на нафту склало б 20-30 доларів за барель, а не 5 як зараз.
За оцінкою експерта через нові санкції експорт нафти з Росії може скоротитися на 700 тисяч барелів на день (загалом Росія експортує 4-5 млн барелів на день). І такий обсяг (700 тисяч) зараз на світовому буде не так уже й складно замістити.
Однак санкції створять проблеми для закордонних проектів "Лукойлу" та "Роснафти". Головний біль з'явиться і у Євросоюзу, оскільки азербайджанський Шах-Деніз, у якому є частка "Лукойлу", є важливим постачальником газу для ЄС.
Вакуленко зазначає, що Трампу взагалі необов'язково було запроваджувати якісь нові санкції, щоб створити Росії серйозні проблеми. Достатньо було змусити працювати старі — наприклад, почати системно боротися за дотримання стелі або виявляти і карати покупців і посередників російської нафти.
Але це не дало б миттєвого ефекту і виглядало б як продовження політики адміністрації Джо Байдена. А нові санкції — це "голосно, видовищно та привертає увагу". Хоча весь попередній досвід і показує, що такий крок не здатний змінити позицію Путіна і матиме лише короткостроковий та не надто глибокий ефект.
Вакуленко звертає увагу, що за останні роки одразу кілька тенденцій помітно обмежили ефективність санкційної політики США. Після російського вторгнення в Україну під санкції підпали обороти в сотні мільярдів доларів, довкола яких швидко зростає альтернативна фінансова система. А в ній стає достатньо місця для різноманітних агентів, для яких потрапляння до проскрипційних списків більше не виглядає як повний крах і розуміють, як працюватимуть, навіть підпавши під санкції.
По-друге, з'явилося усвідомлення, що США більше не всесильні і не можуть запроваджувати санкції безболісно для себе. Тепер торгівля з великими економіками на кшталт Китаю та Індії для Америки як мінімум не менш важлива, ніж торгівля з Америкою для них. Лідери цих країн добре це розуміють і не соромляться протистояти американському тиску.
Зрештою, США стало набагато складніше системно моніторити введені санкції. Домогтися їхнього стовідсоткового виконання не виходило і раніше, але з потраплянням під них такої великої економіки, як російська, порушення санкцій набули принципово іншого масштабу.

Нагадаємо, 22 жовтня США ввели санкції щодо "Лукойлу" та "Роснафти". Активи компаній у країні заморозили, укладати нові угоди із ними заборонили. На згортання діяльності компаніям дали один місяць.
Потім російський "Лукойл" оголосив про продаж своїх закордонних активів через запровадження санкцій проти компанії.




