Доповідь Європейської комісії з виконання Україною умов вступу до Євросоюзу, незважаючи на велику кількість заяв про "вражаючий прогрес", проте показує дуже серйозну точку напруженості у відносинах євроструктур та української влади.
У доповіді йдеться про "зростаючий тиск з боку державних інститутів" на антикорупційні установи та організації громадянського суспільства, зокрема через кримінальні розслідування.
Київ має звернути назад ці "негативні тенденції у боротьбі з корупцією" та прискорити реформи у сфері верховенства права.
"Нещодавні негативні тенденції, включаючи зростаючий тиск на спеціалізовані антикорупційні органи та громадянське суспільство, мають бути рішуче звернені назад", - йдеться у доповіді.
Йдеться про нещодавню спробу поставити під контроль генпрокурора НАБУ та САП, уточнюється у документі.
Окремо згадується як проблемні сфери судова реформа та критикується "політизованість" посади генпрокурора, який зараз, по суті, є головним "караючим мечем" влади. У тому числі і щодо "антикорупціонерів".
Тобто Європа підтверджує свою колишню позицію, яку вона сформулювала ще влітку.
Тоді нагадаємо, українська влада зробила спробу поставити під свій контроль антикорупційну вертикаль, яка свого часу була створена за підтримки Демпартії США і на неї орієнтувалася (зокрема почавши виконувати закладену ще за часів Байдена програму з виявлення корупції в найближчому оточенні Зеленського - звідси кримінальні).
Також розпочався наступ на близькі до демократів грантові організації та медіа.
На Банковій розраховували, що після втрати влади Демпартією Вашингтон не впишеться за її клієнтеллу, а Європа як завжди не зважиться відкрито виступити проти Зеленського.
Розрахунок виправдався частково - Трамп справді промовчав, а ось Європа, що, судячи з усього, не очікував на Київ, вирішила в досить жорсткій формі підтримати колишніх підопічних Демпартії США, фактично перехопивши над ними управління і зажадавши від Зеленського не намагатися взяти їх під контроль, погрожуючи інакше припиненням фінансування.
Банкова була змушена відступити та скасувати закон про підпорядкування НАБУ та САП генпрокурору.
Однак, як ми писали, від цих планів у Зеленського не відмовилися, готуючи контрудар щодо антикорупційних органів, спираючись на свідчення взятого під варту нардепа Христенка, якому, зокрема, впливають на антикорупційні органи на користь РФ.
Але, як бачимо з доповіді ЄК, позиція Євросоюзу з літа не змінилася. Більше того, вона включена до теми оцінки виконання Україною критеріїв щодо членства як одного з основних з них. Тобто ЄС дає зрозуміти, що має намір сам контролювати створену за підтримки Демпартії США антикорупційну вертикаль і навіть розширити свій контроль на інші правоохоронні органи, а також на судову систему.
В українській владі з приводу тиску Європи є дві точки зору.
Перша виходить із того, що в умовах війни європейці не наважаться застосувати на практиці свої важелі впливу у вигляді припинення фінансування навіть якщо Банкова нанесе по НАБУ та САП новий удар. Так, це може загальмувати євроінтеграцію України, проте вступ країни до ЄС і так нереально поки що йде війна. А тому це не така вже й велика загроза.
Друга думка говорить, що європейці можуть дійсно "прикрутити" фінансування.
Прихильники другої позиції здобули гору в оточенні Зеленського влітку, переконавши президента повернути повноваження НАБУ та САП.
Та й зараз, судячи з того, що відкладається контратака щодо НАБУ та САП, на Банковій остаточного рішення ще не ухвалили.
Але, у будь-якому разі, тема контролю над антикорупційними органами є найбільш "вибухонебезпечною" для відносин Зеленського та Європи з потенційно дуже серйозними та наслідками у разі нового загострення.
