Відлуння Каховської катастрофи. Чому Україну атакують полчища сарани
Сарана, навала якої фіксується на півдні країни (Херсонська, Запорізька та частково Дніпропетровська та Одеська області) стала серйозною проблемою для українських аграріїв.
"Саранча з'їдає все на своєму шляху. Це як монголо-татари - налітають хмарою на певну територію, залишаючи після себе буквально випалену землю. Можливе знищення врожаю до 100%. Особливо страждають зелені насадження, в тому числі посіви соняшнику, кукурудзи, кукурудзи. Зернові, наприклад пшениця, якщо вона вже на корені, менше схильні до ризиків, оскільки ці комахи харчуються переважно зеленню", - розповів нам еколог Володимир Шелудько.
За його словами, навала сарани в Україні траплялася і в минулі роки, але нинішня - одна з наймасштабніших.
"Спрацювало відразу кілька факторів. Насамперед - сприятливі для сарани погодні умови, посуха. Осушення Каховського водосховища змінило мікроклімат у регіоні, що спровокувало стрімке розмноження шкідників. Але не тільки Каховка винна. Цей сезон на півдні України видався сухим і спекотним. Плюс – зі шкідниками централізовано ніхто не боровся, а окремі фермери, навіть якщо й обробили свої поля, навалу зупинити не могли – тут важлива саме тотальна обробка великих масивів землі”, – каже Шелудько.
Зазначимо, що свого роду "резерваціями" для сарани є покинуті поля та непахані землі, кількість яких через війну різко збільшилася.
За словами херсонського аграрія Ігоря Йосипенка, ще у травні у регіоні склалася надзвичайна ситуація, спровокована еколого-техногенними факторами.
Складні кліматичні умови, "посилені" наслідками руйнування Каховської ГЕС, призвели, зокрема, до загибелі озимих в Бериславському районі. Загинули посіви на площах близько 55 тисяч гектарів, що завдало місцевим фермерам збитків приблизно на мільярд гривень.
"Це не просто посуха як природне явище - це комплексна агроекологічна катастрофа. Вона стала наслідком радикальної зміни гідротермічного режиму регіону. Восени і взимку опадів було критично мало, а весняна вегетація супроводжувалася аномально високими температурами в березні і пізніми квітневими заморозками. У поєднанні з відсутністю зрошення це спричинило повну втрату врожаю в багатьох господарствах", - каже Йосипенко.
За його словами, такої посухи як цього року місцеві аграрії не пам'ятають за останні тридцять років.
Ще тоді херсонські аграрії закликали владу включити "особливий режим" у регіоні, розробити програми цільової компенсації збитків, пільгового кредитування та відновлення посівного фонду.
Але ситуацію спустили на гальмах, і посіви, що вціліли навесні, стали "кормовою базою" для сарани з початку літа.
У Запорізькій області сарана поширилася на площі близько 20 тисяч гектарів. У регіоні з 15 липня впроваджено спеціальний режим захисту рослин, що обробляються території, на яких росте дика трава - саме вона є "підживленням" для шкідників.
На Херсонщині такий режим діє ще з червня. За цей час сарану знищили приблизно на 300 гектарах, зокрема, на полях із соняшником. Станом на 25 червня у регіоні вже розглядають скасування особливого режиму.
На початку липня сарану виявили і на Одещині. У районі села Мирнопілля у Бедшрадському районі виявили масу личинок італійського пруса (підвид сарани). Але на частині угідь, зокрема, під пшеницею, ріпаком та ячменем, урожай уже зібрали. Як сказали у Держспоживслужбі Одеської області, у регіоні переважає "нестадний" вид сарани, а чисельність шкідників "нижче за економічний поріг", тому масова обробка полів не проводиться. Але за умов посушливого літа можливе локальне збільшення кількості шкідників, - попередили у Держспоживслужбі.
Водночас місцеві фермери кажуть, що сарана з'їдає посіви соняшнику, і прогнозують, що можуть втратити чверть урожаю.
За словами Шелудько, навала сарани може докотитися і до інших областей.
Зокрема, "хмари сарани" рухаються у бік Полтавської та Кіровоградської областей. Є інформація, що шкідників уже виявили у Київській та навіть окремих районах Житомирської областей. Але не факт, що в цих регіонах шкідники зможуть масово поширитися, оскільки мікроклімат там зовсім інший (зокрема, більш вологий).
"Щоб локалізувати навалу шкідників, потрібно обробляти "важкими" інсектицидами великі масиви землі. Повторюся, це має бути саме комплексна обробка, зусиллями окремих фермерів із проблемою впоратися нереально, та й гроші на хімікати є далеко не у всіх", - каже еколог.
Є й "біологічні" заходи захисту. Наприклад, сарана "не любить" просо, тому поля з іншими культурами рекомендують "межувати" просяними посівами.
Але зрозуміло, що це потрібно було робити ще з весни та координувати на рівні влади.
"Фермери навряд чи сіятимуть просо власним коштом, якщо у вирощуванні цієї культури мало економічного сенсу. Тим більше спочатку ніхто не думав, що дійде до нашестя сарани", - каже Шелудько.
При цьому загальному врожаю в масштабах усієї країни навала сарани мало загрожує принаймні поки що.
За даними Мінагрополітики, у 2025 році загальна площа засіяних угідь становила понад 23 млн гектар (з них близько 11 млн - під зерновими). Полчища шкідників "захопили" приблизно до 30 тисяч гектар (там виявлено їх максимальну концентрацію та проводиться екстрена обробка). Тобто йдеться про площі до 0,15% від загального аграрного масиву.
"Поки йдеться про локальні втрати врожаю. Звичайно, багато місцевих фермерів страждають, але в масштабах усієї країни ніякої катастрофи немає. Важливо інше. Ніколи в Україні подібної навали сарани не було. Як явище, воно більш характерне для регіонів із субтропічним кліматом. Це означає, що клімат в Україні стрімко змінюється, і надалі полчища шкідників справді можуть стати великою проблемою для нашого агросектору", - підсумував голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін.
