Аналізуємо підсумки 1260-го дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

Армія РФ просунулася біля кордону Дніпропетровської області в районі Новохатського, сіра зона підійшла безпосередньо до адмінкордону, свідчить карта Deep State.

Також росіяни просунулися під Костянтинівкою - в районі Яблунівки та Олександро-Калинове.

На північ від Мирнгограда та Покровська російські війська зайшли до промзони шахти "Родінська", пише український боєць із позивним "Мучною".

"Противник частково увійшов на територію промзони і контролює частину технічних будівель і розташований поруч терикон. Також він намагається просуватися далі у бік самого міста", - пише військовий.

Сам Покровськ під найсильнішими ударами російських дронів та РСЗВ.

"Противник руйнує місто, і його активність у цьому напрямку лише посилюватиметься у зв'язку з досягнутими успіхами в районі Родинського, до якого вони підійшли практично впритул", - пише Deep State.

"Мучний" додає, що "по місту діє ворожий центр "Рубікон" — імовірно він координує дії диверсійно-розвідувальних груп. Противник обстрілює центральні райони міста, застосовуючи як реактивні системи залпового вогню, так і авіаційні бомби, що коректуються. Є попадання по житловій забудові".

Ряд просувань у росіян у Серебрянському лісництві та під Сіверському.

Також війська РФ просунулися на північ від Куп'янська в районі Голубівки. Якщо подивитися на карту, то мета руху росіян на даній ділянці фронту очевидна – оточити Куп'янськ зі Сходу. На карті DeepState видно, що зона боїв (сіра зона) охопила селище мирне і наближається до Соболівки, з якої прострілюватиметься головна дорога постачання Куп'янська.

Сьогодні - рівно рік з початку настання ЗСУ у Курській області.

Рік тому, на тлі важкої для українських сил ситуації на інших ділянках фронту, прорив у Курську область, який призвів у короткі терміни до зайняття плацдарму понад 1000 квадратних кілометрів, був сприйнятий в Україні як грандіозний успіх.

Зробив він сильне враження і у світі - вперше з часів Другої світової на територію Росії вторглася армія іноземної держави.

Плацдарм протримався до березня-квітня 2025 року, коли його майже повністю втратили за винятком, за українськими даними, невеликих смужок на прикордонних територіях.

Через рік можна констатувати, що жодна із заявлених публічно та непублічно цілей операції не була виконана і ефект від неї був, загалом, для України негативний, змінивши в негативний бік баланс сил на фронті.

Цілі називалися (офіційно та неофіційно) такі:

1. Заняття великого плацдарму в Курській області з виходом до Курської АЕС та Курська, що могло б різко посилити переговорну позицію України. Чи не виконано. Наступ було зупинено на далеких підступах до АЕС та обласного центру.

2. Утримання плацдарму для розміну на переговорах із РФ на захоплені нею українські території. Чи не виконано. Плацдарм майже втрачено.

3. Відтягування сил російської армії з інших ділянок фронту для уповільнення настання ЗС РФ. Завдання це виконане з точністю до навпаки - для наступу в Курській області командування ЗСУ перекинуло найкращі підрозділи з інших ділянок фронту (а потім постійно направляло резерви для утримання плацдарму), що призвело до осені минулого року до прискорення російського наступу на Донбасі. РФ, звичайно, також була змушена відправляти до Курської області додаткові війська, але це меншою мірою позначилося на її становищі в цілому на фронті, ніж перекидання в Курську область резервів ЗСУ позначилося на положенні на фронті українських сил. У Росії резервів виявилося більше.

4. Захист Сумської області від нападу. Чи не виконана. Після втрати Курського плацдарму російські війська увійшли до Сумської області. Значно навчалися обстріли Сум та інших міст регіону.

5. Дестабілізація ситуації всередині РФ через підрив довіри до військово-політичного керівництва Росії. У перші дні настання ЗСУ та сама сітка телеграм-каналів, яка свого часу готувала ґрунт для заколоту Пригожина, почала активно піднімати хвилі «зради» та паніки. Що призвело до деякого падіння рейтингу Путіна та влади загалом. Але Кремль ці хвилі досить швидко згасив. І ситуація за деякий час заспокоїлася. Дестабілізації не сталося. Більше того, Кремль використав операцію ЗСУ у Курській області для посилення мобілізації суспільства навколо ідеї «війни до переможного кінця». При цьому Курська операція все ж мала суттєвий політичний наслідок - у Росії значно посилилися позиції «партії війни», яка вимагала не йти на будь-які компроміси з Києвом і не погоджуватися на зупинку вогню по лінії фронту, оскільки «Україна буде завжди джерелом небезпеки для нас, а тому війну треба вести до її повного разу». І це прямо позначається на переговорах про перемир'я.

6. Повернення віри у перемогу в українському суспільстві та серед західних партнерів. У короткостроковому плані це спрацювало. Але досить швидко, на тлі наростаючих проблем на Донбасі та перемоги Трампа на виборах, ефект зійшов майже нанівець. А після втрати плацдарму він зовсім зник.

Удар по газопроводу з Румунії

Сьогодні росіяни атакували "Шахедами" газовимірювальну станцію "Орлівка" на кордоні з Румунією. Заграва від пожежі була видна за багато кілометрів.

Україна заявила, що через "Орлівку" імпортувався американський ЗПГ та тестові обсяги азербайджанського газу.

Київ заявляє, що це "цілеспрямований удар проти енергетики та водночас відносин із Азербайджаном, США та партнерами в Європі". Зеленський заявив, що на Одещині "був свідомий удар по нашій підготовці до опалювального сезону".

З недавніх пір Україна справді почала закачувати азербайджанський газ через Болгарію та Румунію – щоб відшкодувати дефіцит газу напередодні зими.

При цьому імпорт з Румунії через ГІС "Орлівка" був невеликим порівняно з поставками з Угорщини, Польщі та Словаччини (див. таблицю з імпорту за перші 6 днів серпня).

Однак це швидко змінилося. Під тиском Єврокомісії оператори газотранспортних систем у травні запровадили єдиний знижений тариф на прокачування за маршрутом Греція-Болгарія-Румунія-Молдова-Україна (знижка з 12 до 10 євро за весь маршрут). І у зв'язку з цим Україна хотіла збільшити прокачування цим маршрутом.

Але, як бачимо, Росія показала, що цьому перешкоджатиме.

Характерно, що газову інфраструктуру на кордоні Угорщини та Словаччини, через яку Україна імпортує основні обсяги газу (де-факто російського), Росія не атакувала.

Уіткофф у Москві та перші вторинні санкції

Сьогодні до Москви прилетів спецпредставник Трампа Стівен Уіткофф. Вони зустрілися з Путіним і вели переговори тет-а-тет упродовж трьох годин.

Помічник президента РФ Ушаков назвав розмову Путіна та Віткоффа "корисною і конструктивною". За його словами, Віткофф передав Путіну "деякі сигнали" від Трампа Україною, а Путін передав через Віткоффа президенту США свої сигнали. При цьому більш розгорнутого коментаря він не дав, заявивши, що вони підуть після того, як зі змістом бесіди в Кремлі ознайомиться Трамп.

"Відбулася дуже корисна і конструктивна розмова. Якщо назвати теми, то, перш за все, звичайно, це українська криза. І друга тема - це перспективи можливого розвитку стратегічної співпраці між США і Росією. З нашого боку, зокрема, з українського питання були передані деякі сигнали. Відповідні сигнали отримані і від президента Трампа Трампа. Утримався від більш докладних коментарів. Подивимося, коли Уіткофф зможе доповісти про розмову Трампу, яка відбулася сьогодні.

З американського боку коментарів до цієї зустрічі наразі не було.

Але незабаром після неї Трамп запровадив додаткові мита проти Індії обсягом 25% - за купівлю російської нафти. При цьому указ про це називається цілком промовисто: "протидія загрозам Сполученим Штатам з боку уряду Російської Федерації". У ньому ж йдеться, що "дії та політика уряду Російської Федерації продовжують становити незвичайну та надзвичайну загрозу національній безпеці та зовнішній політиці Сполучених Штатів". Також в указі сказано, що заходи можуть бути скасовані у разі, якщо РФ чи Індія вживуть дій, узгоджених зі США щодо виправлення ситуації. Тобто РФ має припинити вогонь в Україні, а Індія – припинити купувати російську нафту.

 

Тобто по суті текст указу читається як індикатор того, що Трампу не сподобалося озвучене Путіним у розмові з Віткоффом. Хоча конкретних висновків все-таки робити зарано. Сьогодні пізно ввечері Трамп має зробити заяву. А перед цим, як пишуть ЗМІ, має намір поговорити із Зеленським, щоб обговорити пропозиції Путіна.

Але повернемось до указу.

Там уточнюється, що тариф застосовуватимуться до товарів, які надійдуть за 21 день після підписання указу. Тобто, по суті, Індії (а разом з нею, ймовірно, і Росії) дали 21-денну відстрочку. Це вкрай важливий момент, який говорить про те, що Трамп налаштований скоріше на угоду, ніж жорстке протистояння. І по суті, ця відстрочка за часом збігається з "50 днями Трампа", які він дав Путіну ще в середині липня.

Також в указі зазначається, що аналогічні заходи можуть вжити і проти інших покупців російського палива.

"Міністр торгівлі... визначає, чи імпортує якась інша країна прямо чи опосередковано нафту Російської Федерації. Якщо міністр торгівлі виявить, що країна прямо чи опосередковано імпортує нафту Російської Федерації,... рекомендує, чи слід мені робити будь-які дії щодо цієї країни і в якому обсязі, включаючи питання про те, чи слідувало мені? 25 відсотків на імпорт товарів із цієї країни", - йдеться у документі.

Крім того, там сказано, що російською може бути визнана нафта, яка за документами до Росії не має відношення.

"Термін "нафта Російської Федерації" означає сиру нафту або нафтопродукти, що видобуваються, переробляються або експортуються з Російської Федерації, незалежно від національної належності суб'єкта, який бере участь у виробництві або продажу такої сирої нафти або нафтопродуктів", - йдеться в указі.

Тобто, Трамп хоче обкладати митом і тих, хто купує російську нафту, перероблену на НПЗ інших країн (тієї ж Індії, яка, як відомо, активно перепродує російське паливо до Європи).

Також все це звучить як загроза Китаю - ще одному, окрім Індії, великому покупцеві та реселеру російської нафти.

Нагадаємо, спочатку Трамп погрожував Китаю, Індії та іншим покупцям російської нафти 100-відсотковим митом, але вчора раптово заявив, що конкретного розміру не називав. У результаті, як бачимо, мито становить 25% і то не всім. Напередодні про те, що стовідсоткових мит, швидше за все, не буде, писало агентство Bloomberg.

Також і телеканал CNN сумнівався в тому, що будуть застосовуватися 100-відсоткові вторинні мита. Він писав, що такі тарифи завдадуть шкоди самим США і будуть сприйняті як блеф.

"Якщо світ в Україні, як і раніше, здається малоймовірним, а Трамп реалізує свій план, нова палиця може вдарити по економіці самої Америки — через дорожчі споживчі товари, зниження рентабельності американських компаній і, можливо, більш високі ціни на нафту", - йдеться в статті.

Зокрема, це мито "приведе до посилення інфляції" у США, а також обтяжить американські підприємства вищими витратами на імпорт. Також це може призвести до зростання нафтових цін.

Індія та Китай є не лише великими покупцями російської нафти, а й найбільшими торговими партнерами США. Ймовірно, Пекін припускає введення мит, але сумнівається, що Трамп "зможе витримати (результат) економічної шкоди" для Америки, а тому незабаром їх скасує. Трамп уже так робив.

Аналітики вважають, що Трамп може ввести мита у розмірі 10-30%, і тоді вони "матимуть більшу вагу" і спонукають країни диверсифікувати свої поставки нафти.

Власне, поки що саме так і відбувається. Мита такого розміру не зупиняють, але ускладнюють торгівлю між Індією та США (та потенційно іншими країнами). Ймовірно, у Білому домі розраховують, що за час відстрочки у 21 день у Нью-Делі "дозріють" до відмови від російської нафти - щоб повернути доступ на ринок США. Або тиснуть на Росію з метою погодитися на припинення вогню.

У будь-якому разі, Індія тут ще й виступила "показовим прикладом" для інших країн, які купують російську нафту - Трамп дав зрозуміти, що може і проти них запровадити 25-відсоткові тарифи за торгівлю з Росією.

Індія, втім, вже різко негативно відреагувала на рішення Штатів запровадити тариф за російську нафту і заявила, що здійснить дії у відповідь.

При цьому напередодні Bloomberg припускав, що Путін може погодитися на повітряне перемир'я (тобто, на взаємне припинення ударів дронами та ракетами під час боїв на землі) як компроміс.

Експерти припускають, що повітряне перемир'я на даному етапі було б навіть вигідне Москві, оскільки Київ, на відміну від наземних операцій, може завдавати Росії істотних збитків у повітряній війні - завдаючи ударів по нафтобазах і паралізуючи роботу аеропортів.

Але поки, повторимося, неясно, чи Москва пропонувала щось подібне. А як і пропонувала, то як на це відреагував Трамп.

Втім, чекати відповіді, зважаючи на все, залишилося недовго.

Читайте Страну в Google News - натисніть Підписатися