Саміт у Гаазі. Фото: Facebook

Британське видання The Telegraph зазначає, що "саміт у Гаазі був задуманий для того, щоб служити одній і єдиній меті: задоволенню бажань та потреб Трампа".

"Лідери НАТО вирішили, що однієї похвали та лестощів недостатньо для вирішення цього завдання. Натомість вони перетворили високу дипломатію на мистецтво розважливого раболіпства", - додає видання.

Погодившись підвищити військові витрати в обмін на продовження участі США в блоці, європейці "віддали "татку" все, що він хотів, прикрасивши суть показними лестощами".

"Тато" пішов додому щасливим, але за те, щоб догодити йому, доводиться платити", - додає газета.

Оглядач Едвард Лукас вважає, що лідери альянсу "більше бояться Дональда Трампа, ніж Володимира Путіна".

"Щоб заспокоїти президента США, вони урізали порядок денний, відсунули Україну на другий план, применшили загрозу з боку Росії, дали порожні обіцянки та ухилилися від ухвалення термінових рішень", - додає він.

"Князь Григорій Потьомкін би схвалив. Щоб справити враження на Катерину Велику під час її подорожі по щойно завойованому Криму в 1787 році, російський придворний побудував (згідно з легендою) переносні фальшиві села. За фасадами був порожній простір. Тепер його сучасні колеги прагнуть справити враження іншого володаря, імператора Дональда I", - пише Лукас.

Колумніст Bloomberg Макс Гастінгс назвав саміт "святом кохання з єдиною метою: завадити самому імпульсивному та ексцентричному президенту США в історії викинути іграшки НАТО зі свого візка".

В іншій статті Bloomberg зазначає, що Трамп жодного разу не згадав Росію безпосередньо в своїй промові після саміту НАТО.

"Загальний сенс у тому, що Трамп значною мірою умив руки від спроб домогтися припинення вогню в Україні", - йдеться у статті.

Президент України Володимир Зеленський, на думку агентства, "на цьому саміті виглядав сумно".

"З приводу підсумків саміту НАТО, який у західних ЗМІ порівнюють із "потьомкінськими селами".

Головним із підсумків вважається згода членів НАТО виконати вимогу Трампа та підвищити військові витрати до 5% ВВП.

Однак, по-перше, рішення це ухвалено за принципом "або ішак здохне, або падишах помре": такого показника країни НАТО мають досягти аж протягом 10 років – до 2035 року. На той час Трампа точно вже не буде у Білому домі. Швидше за все, його не буде там уже у 2029 році – у цей термін цільові показники військових витрат можуть бути переглянуті, що також передбачено угодою.

По-друге, з 5% безпосередньо на військові витрати прийде лише 3,5%. Ще 1,5% мають інвестуватися на різні "суміжні" потреби. У тому числі на розвиток інфраструктури, яка може використовуватися у військових цілях, наприклад, у мости, дороги, залізничні колії та порти. Тобто, за цією статтею, члени НАТО можуть провести свої громадянські витрати, які вони й так планували здійснити.

Таким чином, загалом, члени НАТО з одного боку спробували задовольнити Трампа, щоб він не "грюкнув" дверима Альянсу (що в них вийшло - він поїхав із саміту дуже задоволеним). А з іншого боку - "пропетляти" та не підвищувати серйозно військові витрати", - коментує підсумки Telegram-канал "Політика Страни".

Чому збільшення військових витрат може посилити економічні та соціальні проблеми Європи, ми писали в окремому матеріалі.

Підпишіться на телеграм-канал Політика Страни, щоб отримувати ясну, зрозумілу та швидку аналітику щодо політичних подій в Україні.