У Верховній Раді зареєстрували законопроект №14093 про перейменування в Україні розмінної монети "копійки" на "кроки", пояснюючи це кампанією з десовєтизації.
Зміну це довго лобіював голова Нацбанку Андрій Пишний, але офіційними ініціаторами проекту закону стали п'ятеро народних депутатів на чолі із головою парламенту Русланом Стефанчуком.
Проте ініціативу активно критикують на фінансовому ринку, називаючи відвертим популізмом та непродуктивним витрачанням держкоштів.
Через зростання інфляції та зниження купівельної спроможності нацвалюти фінансисти закликають у принципі відмовитися від розмінних монет, округливши ціни до однієї гривні.
На даний момент формально розмінних монет залишилося лише дві: номіналом 10 та 50 копійок. Проте з 1 жовтня Нацбанк почав вилучати з грошового обігу 10 копійок і зупинив їхнє карбування, хоча на 1 січня 2025 року їхня частка у грошовому обігу становила 27,8%. На практиці це означає, що банки та торгові мережі ще приймають цю монету від людей, але після здачі її в НБУ регулятор не випускає її на ринок. Відбувається акумуляція 10 копійок, які, мабуть, будуть перероблятися або утилізуватися.
Де-факто в робочому стані залишилася лише одна розмінна монета - 50 копійок, за яку не можна нічого купити, і частка якої у грошовому обігу стала зовсім незначною. Це видно зі звіту самого Нацбанку: якщо на 10 копійок, які вже почали вилучати на 1 січня 2025 року, припадало 27,8% монет (4,1 млрд штук), то на 50 копійок - лише 9,1% (1,4 млрд штук).
"З огляду на порядок цін, валютних курсів та інше логічним є ліквідація самого "інституту" дрібних монет. І неважливо їхня назва. Їх просто не повинно існувати.
Ще кілька років тому пропонував ліквідувати копійки. Сенсу в них немає. І в цьому практично переконують всі користувачі готівкових розрахунків. Але їхнє звернення створює купу проблем. У касах банків, торгових структур будь-якого розміру, бухгалтерських структур тощо. - це проблема обліку, інкасування, зберігання тощо. Змістовною складовою, вартісною корисністю тощо. ці монети не мають", - наприклад, написав у своїх соцмережах екс-міністр фінансів Ігор Уманський.
Водночас експерти спростовують твердження НБУ про те, що зміна назви розмінної монети не виллється у додаткові витрати для самого регулятора та банківської системи.
"Витрати на перейменування роздрібної монети для держави Україна, безсумнівно, будуть, і вони вже відбуваються, причому ще до згоди Верховної Ради. Гучні масові заходи, PR-заходи, виставки, публікації у ЗМІ - все це коштує грошей. Майбутні витрати, без яких перейменування неможливе: зміна налаштування програмного забезпечення, в т.ч. немалого державного сектору), забезпечення банків новими навчально-поліграфічними матеріалами з ознаками засобів захисту нової монети, витрати на роз'яснювальні заходи для населення тощо", - перерахував у Фейсбуці екс-член ради Нацбанку Віталій Шапран.
Експерти сходяться на думці, що єдину розмінну монету в 50 копійок зберігають у грошовому обігу тільки під піар-кампанію Нацбанку про десовєтизацію та "кроки".
При тому, що на ключовому напрямі для НБУ – щодо стримування інфляції – справи йдуть не дуже добре. Навіть після погіршення регулятором свого прогнозу щодо інфляції з 8,7% до 9,7% на 2025 рік реальна ситуація все ще знаходиться далеко від його виконання: за підсумками вересня-2025 Держстат зафіксував річну інфляцію у розмірі 11,9%.
